Амундсен, Руаль

Амундсен, Руаль Енгельбрегт Гравнінг.jpg
Rual-amusden-vue.jpg

А́мундсен, Ру́аль Е́нгельбрегт Гра́внінг (норв. Amundsen, Roald Engelbregt Gravning; 16.07.1872, м. Борге, фюльке Естфолл, Норвегія — 18.06.1928, Баренцове море) — мандрівник і дослідник Арктики й Антарктики.

Амундсен, Руаль

(Amundsen, Roald Engelbregt Gravning)

Народження 16.07.1872
Місце народження Борге
Смерть 18.06.1928
Місце смерті Баренцове море
Напрями діяльності географія, дослідження


Відзнаки

Ордени Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа (1906)
Медалі «За заслуги» (1907), «Південний полюс» (1912), Золота медаль Конгресу США (1928)

Життєпис

Народився в родині комерсантів і судновласників. З юності захоплювався мореплавством та мандрівками, згодом опанував фах штурмана.

Навчався на медичному факультеті Університету Кристіанії (тепер Університет Осло), але 1893 залишив заклад.

Дослідницька діяльність

Натхненний успіхами норвежців у полярних дослідженнях, зацікавився географією, гідрографією та геофізикою, зокрема Арктики й Антарктики. 1898 у складі бельгійської експедиції вперше побував в Антарктиді.

1903–1906 Амундсен організував власну експедицію в Арктику на моторно-парусній яхті «Йоа», під час якої першим у світі пройшов так званим Північно-Західним проходом з Атлантики, уздовж островів Канадського Арктичного архіпелагу до півострова Аляска. Тоді ж здійснив важливі гідрологічні та магнітометричні дослідження.

1910–1912 на судні «Фрам» організував експедицію до Антарктиди. Перша спроба підкорити Південний полюс (у вересні 1911) була невдалою. У листопаді загін Амундсена досяг 83° південної широти, де організував склад із паливом і продовольством. 14.12.1911 група з п’яти полярників під його проводом, пройшовши на собачих упряжках близько 1 400 км, першою у світі підкорила Південний полюс. Експедиція Амундсена випередила британську під керівництвом Р. Ф. Скотта, яка дісталася полюса на 34 дні пізніше. Написана дослідником книга-звіт про експедицію була опублікована 1912.

Під час плавання 1918–1920 на шхуні «Мод» здійснив спробу дістатися Північного полюса. Експедиція була важкою, шхуна дрейфувала в Північному Льодовитому океані. Після двох вимушених зимівель судно зі зламаним гребним гвинтом ледве досягло Аляски. Під час експедиції Амундсен собачими упряжками діставався від судна до о. Айон, перетинав Чукотку (див. Чукотський півострів).

Ще під час Першої світової війни Амундсен захопився авіацією. 1925 двома літаками норвезько-німецька експедиція під його керівництвом спробувала досягти Північного полюса через архіпелаг Шпіцберген, однак невдало. Коштом спонсорів збудував дирижабль «Норвегія». На ньому в складі команди з 16 полярників 12.05.1926 досяг Північного полюса.

Улітку 1928 на гідроплані вилетів на пошуки італійської експедиції, що також намагалася дістатися полюса на дирижаблі, та загинув унаслідок авіакатастрофи, імовірно, у районі о. Ведмежий.

Амундсен відкрив Землю Королеви Мод (1911), встановив точні координати мису Челюскін (1918–1920), відсутність суходолу між Північним полюсом і крайньою північною точкою Аляски — мисом Барроу (1926). В експедиціях зібрав важливі матеріали з географії, океанології, метеорології, біомедицини полярних областей, вивчав етнографію ескімосів і чукчів. Виступав із численними доповідями в наукових товариствах Норвегії, США, Великої Британії, Австралії, Японії.

Праці

Амундсен написав низку автобіографічних праць:

  • «Північно-Західний прохід. Звіт про експедицію на "Йоа" 1903–1907» (1907);
  • «Завоювання Південного полюса. Норвезька експедиція на "Фрамі" 1910–1912» (1912);
  • «Північно-Східний прохід. Мандрівка на "Мод" уздовж узбережжя Азії 1918–1920. Перебування Г. У. Свердрупа серед чукчів. Експедиція Г. Хансена для закладки складів 1919–1920» (1921);
  • «По повітрю на 88° північної широти» (1925);
  • «Перший політ над Льодовитим океаном» (у співавторстві, 1926);
  • «Моє життя як полярного дослідника» (1927).

Визнання

Амундсена вважають національним героєм Норвегії. Удостоєний низки норвезьких і зарубіжних нагород. Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа (1906), нагороджений медаллю «Південний полюс» (1912; обидві нагороди — Норвегія), медаллю «За заслуги» (1907; Данія), Золотою медаллю Конгресу США (1928) та іншими.

Будинок Амундсена «Уранієборг», де він мешкав із 1908 до кінця життя, 1935 перетворено на музей. У музеї «Фрама» (засновано 1936) у м. Осло зберігається дерев’яне судно «Фрам».

На честь дослідника названо Амундсена море, Амундсена улоговину, Амундсена гору та інші географічні об’єкти, а також астероїд 1065 Амундсенія. Американську антарктичну станцію на Південному полюсі названо Амундсен — Скотт.

Праці

  • Nordvestpassagen. Beretning om Gjøa-ekspeditionen 1903–1907. Kristiania, 1907.
  • Sydpolen. Den norske sydpolsfærd med Fram 1910–1912 : in 2 bd. Kristiania, 1912.
  • Nordostpassagen. Maudfærden langs Asiens kyst 1918–1920. H. U. Sverdrups ophold blandt tsjuktsjerne. Godfred Hansens depotekspedition 1919–1920. Kristiania, 1921.
  • Gjennem lufen til 88°nord. Oslo, 1925. (у співавт.); Den første flukt over polhavet. Oslo, 1926. (у співавт.); Mitt liv som polarforsker. Oslo, 1927.
  • Р о с. п е р е к л. — Собрание сочинений : в 5 т. Ленинград, 1936–1939; Моя жизнь. Южный полюс. Москва, 2019.
  • У к р. п е р е к л. — Завоювання Південного полюса. Норвезька експедиція на «Фрамі» 1910–1912 рр. Київ; Одеса, 1935.

Література

  1. Дьяконов М. А. Амундсен. Москва, 1937.
  2. Яковлев А. Р. Амундсен. Москва, 1957.
  3. Пасецкий В. М., Блинов С. А. Руал Амундсен. Москва, 1997.
  4. Wisting A. Roald Amundsen: Det Største Eventyret (En Biograf). Oslo, 2011.
  5. Bown S. Amundsen. Ostatni wiking / Przekład z angl. K. Cieślik. Poznań, 2018.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Амундсен, Руаль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амундсен, Руаль (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.04.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶