Амур (річка)

Аму́р — річка на Далекому Сході в Східній Азії, одна з найповноводніших в Азії, сьома за довжиною річка на Землі. Уздовж 1880 км є прикордонню між Росією та Китаєм, від гирла р. Уссурі тече територією Росії. Утворюється внаслідок злиття річок Шилки й Аргунь.

Амур (річка) (Амур)
Витік	Аргунь
Гирло	Тихий океан
Довжина (км)	2824
Площа басейну (кв.км)	4 200
Протікає через території	Азія
Міста на березі	Благовєщенськ, Хабаровськ, Комсомольськ-на-Амурі

Характеристика

Довжина від цієї точки до місця впадіння в Татарську протоку Тихого океану становить 2824 км. Якщо взяти за початок виток р. Аргуні (Хайлар), загальна довжина безперервного водотоку річок Аргунь — Амур — 4049 км. У верх. течії, від злиття річок Шилки та Аргуні до м. Благовєщенськ, русло Амура в окремих місцях спрямлене, подекуди — звивисте (місцева назва закрутів річки — кривуни), ширина 550–800 м. Лівий (російський) схил долини пологий, місцями з багатокілометровою заболоченою заплавою; правий (китайський) — стрімкий, утворений відрогами хребта Малий Хінган.

У верхній течії до Амура впадають десятки приток. У середній течії, між містами Благовєщенськом та Хабаровськом, Амур приймає великі притоки — річки Зею, Бурею, Архару, Біру, Біджан (ліві) та Сунгарі, Уссурі (праві); русло динамічне, звивисте, з численними протоками та островами. Тут відбувається активний перерозподіл стоку води й наносів між рукавами, формування й розмив островів, фарватер нестабільний. На окремих ділянках розмив берегів, переважно з боку Росії, сягає 3–5 м/рік. Нижче м. Хабаровська Амур має широку річкову долину, заплава — до 20 км завширшки, з багатьма протоками, затоками та великими заплавними озерами (Хуммі, Удиль, Великий Кізі, Орель, Болонь тощо).

Притоки в пониззі: Горин, Лімурі, Амгунь. Вище за м. Комсомольськ-на-Амурі долина Амура звужується, перетинаючи западину між хребтами Чаятинським та Хуммі.

Річка впадає в Амурський лиман, що є естуарієм. Ширина русла Амура від селища Маго — 1,5–2,2 км, глибина — 14–30 м.

Річки басейну Амура мають змішаний тип живлення: дощове — 45–60 % стоку, снігове — 15–25 %, підземне — 15–20%. Тип гідрографу — далекосхідний. Коливання стоку впродовж року значні: на Сер. Амура (с. Покровка) — мінімальний (у грудні — січні) становить від 80 до 100 м³/с, максимальний (у липні — вересні) — від 7000 до 8000 м³/с, середньорічний — 1930 м³/с; на Нижній Амур (м. Комсомольськ-на-Амурі) — мінімальний становить 340–380 м³/с, максимальний — до 37 900 м³/с, середньорічний — 10 900 м³/с. Виражена зимова межень. Весняна повінь, зумовлена таненням снігу, незначна (з 1–3 піками). Характерні високі паводки в липні — першій половині вересня, спричинені мусонними дощами: рівень води може підвищуватися на 6–7 м, у районі м. Хабаровська — до 8,4 м. Наймасштабніші паводки відбулися 1872, 1897, 1929, 1959, 1984, 2013. Рекордна максимальна строкова витрата води зафіксована 2013 — 46 000 м³/с. Льодостав починається на Верхній Амур у жовтні, на Нижній Амур — на початку листопада. Товщина льоду бл. 40–50 см, у суворі зими — до 70 см. Скресає напр. квітня — на початку травня, у пониззях — лише в 3-й декаді травня. Можуть виникати льодові затори.

Природа

Амур вирізняється великим біорізноманіттям. У річці мешкає 133 види риб, серед них т. з. червона риба — тихоокеанські представники родини лососевих: кета, лосось рожевий або горбуша, лосось червоний або нерка, лосось срібний або кижуч, таймень, інші цінні види — осетрові (осетер японський відомий лише з басейну Амура), китайський окунь або риба-мандарин тощо. Наявні типові далекосхідні види: змієголов, верхогляд, а також чорний та білий амур, товстолобик, інтродуковані (див. Інтродукція) до водойм Європи, Середньої Азії у 20 ст. У нижній течії Амура та Амурському лимані поширена калуга — найбільша риба родини осетрових, маса якої сягає 500 кг. Рибні ресурси Амура страждають від браконьєрства. На берегах Амура — густі тайгові ліси, частково — мішані, а також озерно-болотні угіддя з різноманітною орнітофауною (понад 300 видів). Рідкісні види флори й фауни та їхні оселища в басейні Амура охороняються в Комсомольському та Бо́лоньському природних заповідниках.

Господарство

У 18–19 ст. Амур відігравав вагому роль в освоєнні Далекого Сходу. Має господарське значення: використовується для транспортного сполучення, водопостачання, риболовлі та риборозведення. Амур судноплавний по всій довжині. Амурське річкове пароплавство засноване 1871. До портів м. Ніколаєвськ-на-Амурі та селища Маго можуть заходити океанічні судна.

Екологія

До басейну Амура щороку надходить бл. 3–6 млрд м³ стічних вод — від ТЕС, промислових підприємств, вугільних карʼєрів, золотих промислів, а також очищені стічні води міст Благовєщенська, Хабаровська, Комсомольська-на-Амурі, Хейхе, неочищені побутові стоки з невеликих населених пунктів.

2005 внаслідок аварії на хімічному комбінаті в м. Гірін (Китай) до р. Сунгарі потрапило понад 100 т бензолу, нітробензолу та феніламіну — пляма забруднення рушила течією Амура повз міста Хабаровськ і Комсомольськ-на-Амурі. 2010 у КНР до р. Сунгарі паводком змило понад 7100 бочок із токсичними речовинами. Органи влади РФ та КНР докладають зусиль щодо захисту від паводків, розмиву берегів, охорони та відтворення цінних видів риб.

Література

Ресурсы поверхностных вод СССР : в 20 т. Ленинград, 1970. Т. 18: Дальний Восток. Вып. 1: Верхний и Средний Амур (от истоков до с. Помпеевка); Вып. 2: Нижний Амур (от с. Помпеевка до устья);
Махинов А. Н. Русловые процессы и формирование поймы в условиях устойчивой аккумуляции наносов в долине реки // Геоморфология. 1990. № 3;
Чухлебова Л. М. Экологическая оценка состояния реки Амур и качество амурской рыбы // Вестник Краснояр. гос. агр. ун-та. 2010. № 1;
Болгов М. В., Алексеевский Н. И., Гарцман Б. И. и др. Экстремальное наводнение в бассейне Амура в 2013 году: анализ формирования, оценки и рекомендации // Геогр. и прир. ресурсы. 2015. № 3;
Губарева Е. К., Чернов А. В. Геоэкологические аспекты русловых и пойменных процессов в бассейне реки Амур // Вестник Удмуртского ун-та. Сер.: Биол. Науки о Земле. 2015. № 4.

Автор ВУЕ

М. В. Арістов

Покликання на цю статтю: Арістов М. В. Амур (річка) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амур (річка) (дата звернення: 8.05.2024).