Амфідиплоїд

Амфідиплоїд. Тритикале
Амфідиплоїд. Тритикале

Амфідипло́їд (від грец. ἀμφι… — префікс, що означає з обох боків, навколо, і диплоїд) — гібридний організм, що містить повний подвійний хромосомний набір обох батьківських форм. Алополіплоїд, тетраплоїдний гібрид, алотетраплоїд.

Історична довідка

Перший амфідиплоїд (плодючий гібрид редьки й капусти — рафанобрассіка) створив у 1920-ті Г. Карпеченко (1899–1941; Росія). Учений також запропонував спосіб відновлення плодючості гібридів за допомогою подвоєння хромосомного набору гібридного організму. В. Зосимович у 1930-ті провів піонерні дослідження зі встановлення походження буряка й ролі поліплоїдії в еволюції цього роду рослин.

Характеристика

Схрещування особин двох різних видів чи родів зазвичай дає безплідне потомство. За часткової гомологічності хромосом гібрид має знижену плодючість. За автосинтетичної кон’югації амфідиплоїди мають вищу константність. Амфідиплоїдам властива гібридна могутність, що зберігається в наступних поколіннях. Амфідиплоїди утворюються як спонтанно, в природі [наприклад, культурна слива — природний амфідиплоїд, у якого 48 хромосом, виник унаслідок природної гібридизації терену (32 хромосоми) та аличі (16 хромосом)], так і за штучної віддаленої гібридизації. Значну кількість амфідиплоїдів отримано в результаті злиття клітин рослин — так званої соматичної гібридизації. За допомогою цього методу вперше створено гібрид картоплі й помідора, пізніше — гібрид капусти й арабідопсису. Серед учених України в галузі соматичної гібридизації рослин працював Ю. Глеба. Найвідомішими штучно створеними амфідиплоїдами є тритикале — гібрид пшениці та жита й пирійно-пшеничні гібриди. Амфідиплоїди в тварин отримано внаслідок схрещування різних видів шовкопрядів, риб тощо.

Література

  1. Экспериментальная полиплоидия у культурных растений / Отв. ред. В. П. Зосимович. Киев : Наукова думка, 1974. 192 с.
  2. Кравец О. А., Погребняк Н. Я., Шиша Е. Н. и др. Трансформация различных сортов картофеля и анализ полученных трансгенных растений // Биополимеры и клетка. 1992. Т. 8. № 6. С. 44–49.
  3. Кунах В. А. Біотехнологія лікарських рослин. Генетичні і фізіолого-біохімічні основи. Київ : Логос, 2005. 730 с.
  4. Овчаренко О. О., Комарницький І. К., Череп М. М. та ін. Отримання і аналіз соматичних гібридів Brassica napus + Arabidopsis thaliana, що містять гетерологічну систему транспозонів кукурудзи Spm/dSpm // Цитология и генетика. 2005. Т. 39. № 3. С. 50–56.
  5. Савінський С. К., Вдовиченко Ж. В., Ситник К. C. та ін. Аланін як індуктор соматичної сегрегації у клітинах апікальної меристеми корінців Allium cepa L. // Вісник українського товариства генетиків і селекціонерів. 2012. T. 10. № 2. С. 303–310.
  6. Моцний І. І., Литвиненко М. А., Молодченкова О. О. та ін. Створення вихідного матеріалу пшениці м'якої озимої із застосуванням міжвидових схрещувань для селекції на підвищений вміст білка // Цитология и генетика. 2019. Т. 53. № 2. С. 21–34.

Автор ВУЕ

В. А. Кунах


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Кунах В. А. Амфідиплоїд // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амфідиплоїд (дата звернення: 8.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
22.03.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶