Анайдея

Діоген у діжці. Художник Джон Вільям Вотергаус, 1882

Анáйдея (Анайдейя; грец. ἀναίδεια — безсоромність, нахабство) — етичне поняття, яке фіксує межу людської свободи з погляду пристойності чи непристойності.

Характеристика

Є ознакою свідомого бажання порушувати встановлений традицією спосіб життя спільноти, що часто сприймається як безсоромність і нахабність. Анайдея має місце, коли людина через погорду чи презирливе ставлення до інших людей зневажає усталені правила поведінки.

У пантеоні Стародавньої Греції Анайдея — богиня безсоромності і пороків. У 7 ст. до н. е. в м. Афінах існував храм Анайдеї та Гібріс, що свідчить про неоднозначне ставлення в античності до людського спротиву божественній волі: при шанобі до волі богів поважалася й людська сміливість. Так, міфологічний Едіп власноруч осліпив себе за мимовільне вбивство батька й інцест із матір’ю, кидаючи тим виклик злій долі та демонструючи розрив з богами, що її визначили, і його страждання пробуджували у глядачів трагедії Софокла співчуття, катарсис.

Діоген Синопський вийшов за межі усталеного, злиденно мешкаючи у великому піфосі (метафорично — «діжці») на міському звалищі поблизу м. Коринфа. Епатував оточення зневагою до «світового порядку» та демонстрував індивідуальну свободу на противагу колективізму поліса, що викликало в соціумі водночас інтерес і презирство. За однією з версій, школа кініків саме через таку поведінку Діогена отримала презирливу кличку «собаки». Античний філософ прагнув побороти спокуси насолод і накопичення благ, бути вільним і не звертати уваги на людські настанови як такі, що не відповідають «природному стану». Завдяки цьому Діоген сприймався як мудрець із незвичною безсоромною поведінкою — практичним втіленням його ідей.

Анайдейя оприсутнює питання про межі свободи та необхідності в індивідуальному та соціальному житті людини.

Додатково

Коли невибагливе помешкання Діогена — великий глек для зерна — розбився, то коштом полісу філософу надали новий піфос, тим самим демонструючи терпимість до його незвичного вчення та способу життя. Після смерті корінфяни поховали філософа з шаною, поставивши на могилі мармурову колону.

Література

  1. Боннар А. Греческая цивилизация : От Илиады до Парфенона. От Антигоны до Сократа. От Еврипида до Александрии. Москва : Искусство, 1995. 672 с.
  2. Слотердайк П. Критика цинического разума / Пер. с нем. Екатеринбург : У-Фактория ; Москва : АСТ, 2009. 800 с.
  3. Скомаровський В. О. Історія європейської філософії: Античність, Середньовіччя, Відродження. Умань : Сочінський М. М., 2018. 582 с.

Автор ВУЕ

О. П. Поліщук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Поліщук О. П. Анайдея // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анайдея (дата звернення: 3.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.04.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶