Аналептики
Анале́птики (від грец. ἀναληπτηϰος — здатний відновлювати) — лікарські засоби, які в терапевтичних дозах відновлюють ослаблену функцію дихального і судинорухового центрів довгастого мозку.
Зміст
Класифікація
За спрямованістю аналептики поділяють на:
- препарати прямої дії (бемегрид, кофеїн, метиламідетилімідазолдикарбонат, стрихнін);
- рефлекторної дії (лобелін, цитизин, алмітрин, розчин амоніаку 10 %-й);
- змішаного механізму дії (нікетамід, сульфокамфорна кислота і прокаїн, камфора).
Механізм дії
Аналептики прямої дії безпосередньо збуджують центри довгастого мозку, переважно дихальний і судиноруховий, пригнічуючи ГАМК-А-рецептори, стимулюючи моторні зони головного мозку та інтернейрони спинного мозку. Стрихнін також блокує дію гліцину, що полегшує проведення збудження у міжнейронних синапсах усіх відділів центральної нервової системи. Кофеїн конкурентно блокує Р1- та Р2-аденозинові рецептори, пригнічує фосфодіестеразу, сприяє внутрішньоклітинному накопиченню циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ), підсилює глікогеноліз і метаболічні процеси. Аналептики рефлекторної дії, через стимуляцію Н-холінорецепторів синокаротидної зони, збуджують центри довгастого мозку, рефлекторно підвищують активність дихального центру. Аналептики змішаного типу характеризуються прямою дією, але також і рефлекторним впливом на життєво важливі центри довгастого мозку.
Характеристика
Стимулюють моторні зони головного мозку, посилюючи обмін речовин і споживання кисню за рахунок збудження центральних структур. Камфора, крім рефлекторної, має місцеву й резорбтивну дії, центральну та периферичну. На кору головного мозку впливає кофеїн; на довгастий мозок — нікетамід, емегрид тощо; на спинний мозок — стрихнін. Способи введення аналептиків в організм людини:
- внутрішній (ентеральний, пероральний);
- парентеральний — підшкірний, внутрішньом’язовий, внутрішньовенний;
- зовнішній — у вигляді примочок (нашатирний спирт).
Аналептики виявляють пробуджувальну дію (відновлення психомоторних реакцій після наркозу); мнемотропну дію (активація метаболічних процесів у центральній нервовій системі, що призводить до покращення пам’яті, розумової діяльності); антитоксичну (стабілізація клітинних мембран); антиагрегантну, судинорозширювальну, протизапальну, антибактеріальну, відхаркувальну (камфора), антиалергічну дію. Стимулюють синтез сурфактанту через активацію адренокортикотропної функції гіпофізу; мають анксіолітичну, помірну спазмолітичну дію; стимулюють моторні зони спинного мозку, органи чуття (зору, слуху, смаку, нюху, дотику), підвищення тонусу скелетних м’язів, функції ендокринних залоз. Спричиняють поліпшення метаболізму, кровообігу внутрішніх органів, потенції (стрихнін); кардіостимулювальну, кардіотонічну, психостимулювальну, діуретичну дію; сприяють підвищенню секреції шлункового соку, розширенню судин головного мозку і серця, глікогенолізу, ліполізу (кофеїн).
Застосування
Аналептики застосовують за:
- гострих отруєнь снодійними й наркотичними засобами (бемегрид, кофеїн-бензоат натрію, нікетамід);
- гострих і хронічних розладів кровообігу (нікетамід, цитизин, кофеїн-бензоат натрію);
- шокового стану, колапсу, асфіксії (нікетамід, цитизин), гострої та хронічної недостатності (кофеїн-бензоат натрію);
- послаблення дихання під час пневмонії та інших інфекційних захворювань (камфора, нікетамід);
- асфіксії плоду й новонароджених (метиламідетилімідазолдикарбонат);
- функціональних порушень зору, слуху, нюху, парезі, паралічі, атонії шлунково-кишкового тракту, гіпотонії (стрихнін).
Нашатирний спирт використовують як засіб невідкладної допомоги для збудження дихального центру, відновлення дихання і виведення хворого зі стану непритомності; іноді — як блювотний (5–10 крапель на 100 мл води внутрішньо); зовнішній — як примочки за укусів комах. Форми випуску аналептиків: порошки, таблетки, розчини для ін’єкцій, розчини для внутрішнього застосування (перорально), розчин для вдихання, трансдермальні терапевтичні системи, плівки на ясна.
Література
- Машковский М. Д. Лекарственные средства. 16-е изд., перераб., испр. и доп. Москва : Новая волна, 2012. 1216 с.
- Бобрук В. П., Германюк Т. А., Артемчук М. А. та ін. Загальна рецептура. Фармакологія лікарських засобів, які впливають на вегетативну та центральну нервову систему. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2014. 446 с.
- Чекман І. С., Горчакова Н. О., Казак Л. І. та ін. Фармакологія. 4-те вид. Вінниця : Нова книга, 2017. 784 с.
- Дроговоз С. М., Штрыголь С. Ю., Щекина Е. Г. и др. Фармакология в помощь студенту, провизору и врачу. Харьков : Титул, 2018. 640 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Германюк Т. А. Аналептики // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аналептики (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
