Аналіз документів
Ана́ліз докуме́нтів — у соціології — сукупність методичних прийомів і процедур, які використовуються для отримання соціологічної інформації з документальних джерел (паспортів, дипломів, статутних документів організацій, біографій, пресових видань, повідомлень у соціальних мережах, блогах тощо).
У його основі — розуміння документа як носія інформації про матеріальне, духовне життя суспільства. Аналіз документів дає змогу cхарактеризувати соціальні процеси соцієтального, групового, індивідуального рівня, виявити тенденції та спрогнозувати їхній подальший розвиток.
Зміст
Класифікація
Залежно від мети й завдань дослідження, матеріалу (вибірки), організації дослідницьких операцій, узагальнення та інтерпретації результатів, методи аналізу документів поділяються на два види:
1) неформалізовані (традиційні) — належать до якісних методів;
2) формалізований (контент-аналіз) — належить до якісно-кількісних методів.
Аналіз документів проводять зазвичай на початкових етапах соціологічних досліджень. Вибір того чи того методу аналізу документів у конкретному дослідженні передбачає:
- визначення виду, форми документа, котрий підлягає аналізу;
- з’ясування загальної ситуації на момент створення документа, обставин його виникнення, історичного та соціального контекстів;
- розмежування описів, певних подій та їх оцінок;
- встановлення надійності документа, його зв’язку з предметом дослідження;
- добір найбільш адекватного методу отримання первинних даних та їх аналізу.
Неформалізований (традиційний) метод аналізу документів
Передбачає тлумачення найчастіше унікальних документів. Інформація, що цікавить соціолога, міститься у документі переважно в неявному (прихованому) вигляді. У ході традиційного аналізу документів встановлюють історичний, соціально-політичний контекст документа; обставини, що спричинили появу документа; автора, мету документа; основні думки, ідеї текстів, трансльовані ним смисли; логічні, мовні, стильові особливості документа; надійність документа, достовірність даних, правдивість висвітлення фактів, подій тощо; суспільний вплив, громадський резонанс документа. Традиційний аналіз застосовується для документів усіх без винятку типів: вербальних, іконографічних тощо, які розглядаються як самостійні одиниці інформації.
Найчастіше інтерпретація документа — оцінне судження дослідника, зумовлене його світоглядною позицією, рівнем професійної компетентності й ситуативними установками в соціальній та науковій сферах. Завдання зниження суб’єктивізму цього методу стимулюють розробку інших методик виявлення смислових структур тексту, спрямованих на пошук надійних показників змісту.
Формалізований метод аналізу документів (контент-аналіз)
Передбачає алгоритмізоване виокремлення в тексті певних його елементів згідно з метою та завданнями дослідження; класифікацію виокремлених елементів відповідно до концептуальної схеми одноманітних стандартизованих правил пошуку, обліку, оброблення; подальший їх підрахунок та кількісне представлення результатів. Формалізовані процедури дають змогу уникати суб’єктивізму у вивченні соціальної реальності, аналізувати, систематизувати й узагальнювати значні масиви документів.
Значення
Аналіз документів, як результат осмислення сукупності даних про певну сферу суспільної життєдіяльності, дає змогу досліднику-соціологу:
- сформулювати об’єкт, предмет, цілі, завдання та гіпотези дослідження; отримати інформацію для вирішення проблеми, що досліджується, або поглибити її аналіз;
- вивчити громадську думку й соціальне самопочуття населення загалом та окремих його прошарків;
- дослідити специфіку взаємодії особистості з різноманітними інституціями та організаціями суспільства;
- визначити головні норми, ідеали, цінності, що панують в окремих соціальних спільнотах, прошарках, класах, усьому суспільстві, головні тенденції їхнього соціального розвитку;
- порівняти отримані під час дослідження емпіричні дані з показниками інших соціологічних досліджень.
Сучасні технології аналізу документів, які застосовують комбінацію якісних і кількісних підходів до інтерпретації текстів, широко використовуються в дослідженнях соціальних станів суспільного буття, реклами та медій, а також соціально-культурних процесів в українському суспільстві.
Література
- David Silverman. Interpreting Qualitative Data: Methods for Analysing Talk, Text and Interaction (second edition). London / Thousand Oaks / New Delhi: Sage, 2001. 325 p.
- Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики. Київ: Центр вільної преси, 2003. 200 с.
- Костенко Н. В. Кількісне і якісне: взаємні претензії та спільні перспективи // Якісні дослідження в соціологічних практиках; за ред. Н. Костенко, Л. Скокової. К.: ІС НАНУ, 2009. C. 8–26.
- Методологія досліджень мас-медіа: робоча книга (handbook) / за заг. ред. К. Г. Сіріньок-Долгарьової. Запоріжжя : ЗНУ, 2017. 156 с.
- Добреньков В. И., Кравченко А. И. Методы социологического исследования. Москва : ИНФРА-М, 2019. 768 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Костенко Н. В. Аналіз документів // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аналіз документів (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.05.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
