Аналітична психологія
Аналіти́чна психоло́гія — один із напрямів психології глибинної, засновником якого є К. Г. Юнґ.
Основні ідеї
Основою аналітичної психології є вчення про несвідоме, якому відведена провідна роль при поясненні причин виникнення особливостей психіки та поведінки людини, розвитку її індивідуальності.
Несвідома сфера психіки охоплює два рівні — індивідуальне та колективне несвідоме. На підставі аналізу значного обсягу клінічних та експериментальних досліджень, давніх міфів, фольклору, ритуалів примітивних народів, релігійних уявлень, давніх систем знань, зокрема алхімії та астрології, учений доводив існування колективного несвідомого, яке виникло внаслідок еволюції біологічного виду та накопичення досвіду людства як архетипів. Архетипи є формами сприймання та осмислення дійсності, упорядкування людського досвіду. Основними архетипами, за Юнгом, є Самість як архетип порядку, центр цілісності свідомого та несвідомого; Тінь, яку тлумачать як неусвідомлюваний комплекс, що містить витіснений зі свідомості психологічний зміст; Аніма й Анімус, пов’язані з чоловічим та жіночими началами у психіці людини.
На думку Юнга, кожна людина або прагне до сприйняття об’єктів зовнішнього світу, або спрямована переважно на власний внутрішній світ. Це розрізнення він назвав загальним типом настанов і поділив на екстравертну (спрямовану назовні) та інтровертну (спрямовану всередину) настанови. Також розрізняв такі основні психологічні функції: відчуття, мислення, почуття, інтуїцію. Відповідно до пріоритетної функції, виділив сенсорний, мисленнєвий, чуттєвий та інтуїтивний типи. У сполученні з типом настанов (екстравертною або інтровертною) вони формують 8 психологічних типів.
Розвиток особистості, який виявляється у зближенні свідомого та несвідомого, дослідник назвав індивідуацією. Вона відбувається як усвідомлення раніше неусвідомлених потреб, прагнень, почуттів та подальше їх розділення на усвідомлену та неусвідомлену частини. Індивідуація ґрунтується на асиміляції індивідуального та колективного досвіду, унаслідок чого формуються баланс і цілісність особистості.
Значення
Аналітична психологія вплинула на формування гуманістичної, трансперсональної, екзистенційної психології та ін. напрямів гуманітарної науки й мистецтва. На відміну від підходів психології експериментальної, аналітична психологія розглядає індивідуальну психіку як опосередковану культурними формами та пов’язану з колективною психікою, інтегрує історичний, етнографічний, культурологічний виміри аналізу психіки.
Література
- Blum G. Psychoanalytic Theories of Personality. New York, 1963.
- Юнг К. Г. Архетип и символ / Пер. с англ. и нем. Москва, 1991.
- Юнг К., Самюэлс Э., Одайник В. и др. Аналитическая психология. Прошлое и настоящее / Пер. с нем. и англ. Мартис, 1995.
- Analytical Psychology in a Changing World: the Search for Self, Identity and Community / Ed. by L. Huskinson, M. Stein. Hove, 2014.
- Jung C. Analytical Psychology: Its Theory and Practice. 2nd ed. London, 2016.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Чепелєва Н. В. Аналітична психологія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аналітична психологія (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
