Ананьїв
Ана́ньїв — місто, центр Ананьївської міської територіальної громади Подільського району Одеської області України.
|
Ананьїв | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Одеська область |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 8 |
| Територія (кв.км.) | 5 |
Зміст
Географічне положення
Місто розташоване в північній частині області, у верхній течії р. Тилігулу.
Відстань до обласного центру, м. Одеси, — 145 км, автошляхами — 170 км.
Територія — близько 5 км2.
Історична довідка
Ананьїв відомий від 1753 або 1767 як козацька слобода Анань. За різними версіями, назва походить від імені тюркського хана Анана або місцевого козака Ананія Безпалька.
За Ясським мирним договором 1791 землі Північної Одещини увійшли до складу Російської імперії. Спочатку Ананьїв перебував у складі Вознесенського намісництва, з 1803 — Херсонської губернії. Від 1834 — повітове місто.
Розквіт припав на другу половину 19 ст., коли на довколишніх землях інтенсивно розвивалося землеробство, насамперед вирощування пшениці, яку експортували через Одеський порт. Для цього 1861–1865 спеціально збудували одну з перших в Україні залізниць, що пролягла неподалік міста. Ананьїв, поряд із містами Балтою та Аккерманом (тепер м. Білгород-Дністровський), став значним центром перевалки й переробки сільськогосподарської продукції Півдня Росії. Ананьївські великі землевласники, серед яких родини Флоринських, Дарʼєнків, Грибоносів, Шардт, і купці — Окуневський, Пластунов, Фаатц, Баздирєв та інші, накопичили значні статки. Населення Ананьєва, згідно з переписом 1897, становило 16,5 тис. осіб.
Через події Першої світової війни та Громадянської війни в Росії 1917–1922 місто занепало. З 1920 Ананьїв — повітовий центр Одеської губернії. Від 1922 — райцентр Балтської округи, з 1924 — у складі Молдавської Автономної СРР (з 1937 — Молдавська АРСР), з 1940 — в Одеської області УРСР.
Під час Другої світової війни місто окупували війська нацистської Німеччини та Румунії. Під час окупації вбито та депортовано понад 4 300 мешканців Ананьєва, з них близько 3 700 євреїв. Ананьїв був звільнений навесні 1944. Після війни місто стало райцентром Одеської області УРСР і розвивалося насамперед як центр переробки сільськогосподарської продукції.
2001 Постановою Кабінету Міністрів України занесено до списку історичних населених пунктів України.
До 2020 — адміністративний центр Ананьївського району Одеської області.
Населення
Загальна кількість населення — близько 8,2 тис. осіб (2018, оцінка), густота — понад 1 600 осіб/км2.
Склад населення за етнічними групами (2018, оцінка): українці (87,9 %), росіяни, молдавани.
За релігійними групами: на 01.03.2019 зареєстрована парафія Української православної церкви — собор святого Олександра Невського (Одеської єпархії) та релігійна громада євангельських християн-баптистів.
Українську мову назвали рідною 87,88 % осіб, російську — 9,43 %, молдавську — 2,08 %.
У статевій структурі переважають жінки.
Природний рух різко від’ємний — –5,0 ‰ (2018, оцінка). Населення зменшується — за переписами 2001 у місті мешкало 9,4 тис. осіб, коли 1989 — 10,5 тис. осіб.
Клімат
Клімат помірно континентальний.
Середня температура в січні — –4,5 °С, у липні — +21 °С.
Кількість опадів — 460 мм на рік.
Господарство
Промисловість
Промисловість Ананьєва зорієнтована на перероблення сільськогосподарської сировини. Функціонують хлібозавод, молочний завод «Лакта», окремі малі виробництва. Працюють філії обленерго, підприємства газопостачання, «Укртелекому», створено ДП «Ананьївське лісове господарство».
Сфера послуг
Є універмаг, будинок побуту, крамниці, аптеки, готель. Діє центральна районна лікарня, амбулаторія. Розроблено туристичну програму «Ананьїв дворянський», що має заохотити туристів відвідати місто.
Транспорт
Пасажирів і вантажі перевозять переважно автотранспортом. Функціонують залізничні станції — Жеребкове (пасажирське сполучення обмежене) — на відстані 15 км, а також Подільськ — за 37 км від Ананьєва.
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
Є відокремлений структурний підрозділ Ананьївський аграрно-економічний коледж Уманського національного університету садівництва, державний заклад освіти «Ананьївський професійний аграрний ліцей», три школи І–ІІІ ступенів, серед них одна гімназія.
Культура та мистецтво
Діє історично-художній музей (засновано 1977), якому присвоєно ім’я Є. Столиці (1870–1929) — художника-пейзажиста, який 1916–1922 жив в Ананьєві. У районному Будинку культури працюють гуртки і клуби за інтересами, народний самодіяльний театр, народний оркестр народних інструментів, народний самодіяльний ансамбль народної пісні «Калина».
2003 в Ананьєві започатковано Міжнародний фестиваль молдавської культури «Стругушор».
Архітектура
У 19 ст. було відкрито цегельний завод, багато будівель зведено з місцевої червоної цегли. Дотепер збереглися пам’ятки архітектури (понад 30), серед яких — собор Олександра Невського (1914), чоловіча гімназія (1875; тепер Ананьївський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів — гімназія — дошкільний навчальний заклад» Ананьївської районної ради Одеської області), будинок голови повітового земства М. В. Унтілова (початок 20 ст.), будівля лікарні, готель «Лондон» (утратив первинний вигляд) та інші. Переважає малоповерхова забудова, хоча є і 3–5-поверхові будівлі.
Спорт
У місті розвиваються кілька видів спорту — самбо, футбол, армреслінг та інші. Функціонують Ананьївська районна дитячо-юнацька спортивна школа, громадська організація «Ананьївська районна федерація спортивного та бойового самбо», Ананьївський міський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх».
Від 2010 щороку проводяться Всеукраїнські змагання з міні-футболу серед дівчат.
Персоналії
У місті народилася народна артистка України, балерина В. Мелашунас-Ферро (1925–1996), народний артист УРСР, диригент О. Салік, академік АН СРСР, хімік С. Вольфкович.
У 19 ст. тут бували історик П. Брун (1804–1880), співак Ф. Шаляпін. Імовірно, Ананьїв відвідав 1824 поет О. Пушкін. 1875–1882 у місті жив та вчителював у гімназії композитор П. Ніщинський.
Література
- Івченко А. С. Вся Україна. Київ, 2005.
- Історичний календар Ананьєва: До 260-річчя заснування міста / Авт.-упор. О. А. Шхалахов. Одеса, 2013.
- Цуркіна А. О. Ананьїв. Сторінки історії, події, люди. Ананьїв, 2013.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2017 року. Київ, 2017.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ананьїв // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ананьїв (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
