Анатомія рослин
Анато́мія росли́н — розділ структурної ботаніки з вивчення внутрішньої будови рослин. Завдання анатомії рослин — дослідження клітин, тканин та їхнього поєднання в органах рослинних організмів.
Становлення анатомії рослин як науки тісно пов’язане з винаходом та удосконаленням мікроскопа. У 1664 фізик Р. Гук удосконалив мікроскоп Корнеліуса Дреббеля (1619) і опублікував працю «Мікрографія» («Micrographia»), де вперше використав термін «клітина» й показав клітинну будову корку, бузини, кропу, моркви тощо. Засновниками анатомії рослин є біолог і лікар М. Мальпігі (1628–1694) та ботанік і лікар Н. Грю (1628–1712). М. Мальпігі опублікував перший підручник з анатомії рослин у двох томах (1675–1679). Н. Грю ввів у ботаніку поняття «порівняльна анатомія», «тканина», «паренхіма», уперше описав будову продихів, опублікував працю «Анатомія рослин» («The Anatomy of Plants», 1682). Активний розвиток анатомії рослин розпочався після того, як М. Я. Шлейден вивчив роль ядра в клітині і Т. Шванн сформулював клітинну теорію будови живих організмів (1838–1839). Надалі анатомія рослин розвивалася в різних напрямах.
Спочатку розробляли описову анатомію рослин, завданням якої було дослідження та опис клітинного складу дорослих рослин та їхніх тканин і особливостей розподілу тканин у різних органах рослини. У другій половині 19 ст. активно розвивалася порівняльна анатомія рослин, започаткована працею ботаніка й мікробіолога Г. А. де Барі з порівняльної анатомії вегетативних органів фанерогамних (насіннєвих) та папоротеподібних рослин. Наприкінці 19 — на початку 20 ст. велику увагу привернули праці фітоморфолога Г. Золередера (1860–1920; Німеччина) із систематичної анатомії рослин дводольних і однодольних Залежність між структурою тканин та органів і перебігом фізіологічних процесів згодом стала предметом дослідження фізіологічної анатомії рослин. Напрям заснували ботанік С. Швенденер (1829–1919; Швейцарія), ботанік Г. Габерландт (1854–1945; Австрія), фізіолог рослин К. Тімірязєв, анатом рослин В. Александров (1887–1964; Росія).
Послідовний розвиток рослинних структур в онтогенезі вивчає онтогенетична анатомія рослин. Дослідження поступових перебудов ознак анатомічної структури в процесі історичного розвитку рослинного світу дотепер залишається предметом еволюційної чи філогенетичної анатомії рослин.
Актуальною є палеоанатомія — розділ анатомії рослин, який вивчає мікроморфологічну структуру викопних рослин. Взаємозв’язок між структурою рослини та довкіллям вивчає екологічна анатомія рослин, з якою тісно пов’язані інші напрями, зокрема експериментальна й фізіологічна анатомія рослин. Структурно-функціональну реакцію альпійських рослин на зміну умов існування досліджував еколог і ботанік Г. Боньє (1853–1922; Франція). Ботанік-фізіолог В. Р. Заленський (1875–1923) започаткував кількісно-анатомічний метод дослідження рослин, безпомилково вказав на існування чіткої залежності між кількістю і розміром анатомічних елементів листка та характером місцезростання. Чим сухіше й освітленіше місцезростання рослини, тим більше продихів і жилок мають листки порівняно з рослинами того ж виду, які ростуть в затіненому і вологішому місці. Що вище розташовано листок на стеблі тієї самої рослини, то більше формується продихів на одиницю його площі і більша загальна протяжність жилок, розташованих на тій площі. Ця закономірність відома як закон Заленського.
Істотним є внесок у розвиток еколого-функціональної анатомії рослин вчених-ботаніків України, серед яких академіки АН УРСР Є. Вотчал, В. Любименко (1873–1937), М. Холодний, академік НАН України К. Ситник та інші. Сучасна анатомія рослин переживає ренесанс, зумовлений бурхливим розвитком молекулярно-біологічних досліджень і є складником комбінованого молекулярно-морфологічного підходу для розв’язання багатьох питань еволюційного розвитку рослинного світу.
У методичному арсеналі новітньої анатомії рослин досі має значення класичний оптичний мікроскоп, широко застосовуються сучасні мікроскопи (електронний, поляризаційний, люмінесцентний, фазово-контрастний, конфокальний, цифровий), ультра- та кріомікротоми, широкий спектр барвників, мікрозйомка, рентгеноструктурний аналіз тощо. Анатомічні дані та методи досліджень мають широке застосування в різних сферах людської діяльності: аграрному виробництві, медицині, промисловості (харчовій, меблевій, фармацевтичній, целюлозно-паперовій), техніці, криміналістиці, археології тощо.
Література
- Эзау К. Анатомия семенных растений / Пер. с англ. Москва : Мир. 1980. 400 с.
- Проценко Д. Ф., Брайон О. В. Анатомія рослин. Київ : Вища школа. 1981. 276 с.
- Ільїнська А. П., Футорна О. А., Дяченко І. І., Федорончук Н. С. Методика виготовлення препаратів вегетативних органів рослин на мікротом-кріостаті // Український ботанічний журнал. 2001. Т. 58. № 2. С. 256–260.
- Ільїнська А. П., Шевера М. В. Структура поверхні листків представників родів Berteroa DC., Descurainia Webb et Berth. та Capsella Medic. (Brassicaceae) // Український ботанічний журнал. 2003. Т. 60. № 5. С. 522–528.
- Evert R. F. Esau's Plant Anatomy: Meristems, Cells, and Tissues of the Plant Body: Their Structure, Function, and Development. New Jersey : John Wiley & Sons, 2006. 601 р.
- Шумик М. І., Заіменко Н. В., Ільїнська А. П. Структурно-анатомічні адаптації листків літньозелених (листопадних) видів роду Rhododendron L.(Ericaceae Juss.) // Інтродукція рослин. 2015. № 1. С. 45–54.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ільїнська А. П. Анатомія рослин // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анатомія рослин (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.02.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
