Андрагогіка
Андраго́гіка [від грец. άνήρ (άνδρος) — чоловік і грец. άγωγή — виховання] — педагогічна галузь, що охоплює теоретичні й практичні проблеми освіти, навчання й виховання дорослих.
Андрагогіка як наука вивчає зміст, форми, методи та засоби організації навчання дорослих із метою його полегшення, задоволення освітніх потреб, підвищення операціональності отриманої освіти під час розв’язання життєвих проблем, досягнення індивідуальних цілей, самореалізації особистості.
Зміст
Підходи до визначення
Андрагогіку визначають як науку про формування людини упродовж життя; пізнання й узагальнення практики освіти дорослих; теорію освіти дорослих; цілі, умови, результати й закономірності свідомої та цілеспрямованої, організованої освіти й виховання та самоосвіти й самовиховання дорослих; мистецтво допомоги дорослим щодо здобуття загальних та професійних знань; філософію та практику освіти дорослих; педагогіку дорослих; дослідження проблем освіти, самоосвіти й виховання дорослих.
Історична довідка
Поняття «андрагогіка» ввів у науковий обіг 1833 історик педагогіки А. Капп (1799–1869; Німеччина), розвинув у теорію освіти для дорослих педагог М. Ноулз (1913–1997; США).
Андрагогіка як наука в країнах Західної Європи бере початок з 1950–1960-х. Від середини 1960-х освіта дорослих стає самостійною галуззю суспільної освітянської практики. У 1970-ті освіта дорослих стає органічним складником підсистеми безперервної освіти.
Від 2-ї пол. 20 ст. — поч. 21 ст. розвиток освіти дорослих в Україні аналізують у контексті її неперервності на основі гуманістичних ціннісних орієнтацій. Концепція неперервності освіти дорослих реалізується через формування потреби й здатності до самонавчання; доступ до будь-яких видів і типів освіти на основі індивідуальних здібностей людини; формування міждисциплінарних програм для здобуття паралельних і додаткових спеціальностей; надання можливостей для вільного вибору різних видів навчання: формального, неформального, інформального.
Принципи
Принципи навчання дорослих:
- самостійність навчання;
- опора на життєвий досвід;
- створення власної програми навчання;
- індивідуалізація,
- системність,
- конкретність і елективність навчання;
- актуалізація результатів навчання.
В Україні
Підґрунтя для теорії розвитку освіти дорослих в Україні заклали Х. Д. Алчевська, Г. Ващенко, Г. Гринько, Т. Лубенець, С. Сірополко, М. Скрипник, М. Пирогов, Я. Ряппо, К. Ушинський та ін.
Значний внесок у розвиток андрагогіки як науки доклали С. Болтівець, Л. Вовк, М. Громкова, О. Кукуєв, О. Колесникова, Л. Турос та ін.
Література
- Turos L. Andragogika: zarys teorii oświaty i wychowania dorosłych. Warszawa, 1980.
- Головенкін В. П. Педагогіка вищої школи (Андрагогіка). Київ, 2009.
- Лук’янова Л. Б., Аніщенко О. В. Освіта дорослих: короткий термінологічний словник. Київ; Ніжин, 2014.
- Орос І. Конкретизація категорій: «освіта дорослих», «неформальна освіта», «дорослість», «андрагогіка» // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2018. № 8 (82).
- Професійна освіта: андрагогічний підхід / За ред. О. А. Дубасенюк. Житомир, 2018.
- Боярська-Хоменко А. В. Принципи навчання дорослих в науково-педагогічній думці країн Центральної та Східної Європи // Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 14. Т. 2.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
