Андрієвський, Вадим Олексійович
Андріє́вський, Вади́м Олексі́йович (26.12.1912, м. Брест-Литовськ, тепер м. Брест, Білорусь — 12.01.1994, м. Львів, Україна) — спортсмен, фехтувальник (фехтування на шаблях), тренер, засновник львівської школи фехтування, заслужений тренер СРСР (з 1957), кандидат педагогічних наук (з 1954), професор (з 1981).
|
Андрієвський, Вадим Олексійович | |
|---|---|
| Народження | 26.12.1912 |
| Місце народження | Брест |
| Смерть | 12.01.1994 |
| Місце смерті | Львів |
| Alma mater | Харківська державна академія фізичної культури |
| Напрями діяльності | професійний та олімпійський спорт |
| Традиція/школа | фехтування спортивне |
Життєпис
У дитинстві та юності мешкав у м. Харкові.
Навчався у Харківському машинобудівному технікумі, але на третьому курсі залишив його та перейшов на курси інструкторів Державного інституту фізичної культури України (тепер Харківська державна академія фізичної культури).
Фехтуванню навчався з 1928 у тренера П. Заковорота (1871‒1951; Україна), учасника Літніх Олімпійських ігор 1900 у м. Парижі.
У 1932–1936 навчався в Державному центральному інституті фізичної культури (тепер Російський державний університет фізичної культури, спорту, молоді та туризму; м. Москва). Після закінчення працював на посаді завідувача кафедри володіння холодною зброєю Державного інституту фізичної культури України в м. Харкові (1936–1940).
Майстер спорту СРСР (з 1937).
Під час Другої світової війни пішов добровольцем на фронт, був командиром 25 лижного батальйону 11 армії Північно-Західного фронту. Тяжко поранений у боях під м. Равою-Руською, отримав інвалідність (втратив око). Направлений до Головного управління Всевобучу.
З 1945 — начальник кафедри рукопашного бою та фехтування Державного центрального інституту фізичної культури (м. Москва).
У серпні 1946 демобілізувався. Відтоді працював у новоствореному Львівському державному інституті фізичної культури (тепер Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського): завідувач кафедри фехтування та важкої атлетики (1948–1967); ректор (1967–1974). Після 1974 до кінця життя продовжував викладати в інституті.
Діяльність
Як спортсмен брав участь у змаганнях всесоюзного та республіканського рівнів до 1952. Багаторазовий призер першостей УРСР та СРСР з фехтування. Попри інвалідність став чемпіоном СРСР 1948 з фехтування на шаблях.
Як тренер підготував понад 50 майстрів спорту СРСР, понад 25 років був старшим тренером збірних команд УРСР та СРСР з фехтування. Серед його учнів — п’ять заслужених тренерів СРСР, дев’ять заслужених тренерів союзних республік. Його вихованці стали першими з-поміж українських фехтувальників олімпійськими призерами (Є. Череповський, 1956; В. Станкович, 1968, 1972). Чимало учнів стали педагогами, тренерами та майстрами спорту СРСР (К. Чернишенко, І. Манаєнко, В. Євтушенко, М. Худоярова, В. Колесников та ін.).
Розробляв методики підготовки спортсменів, програми для тих, хто займається фехтуванням, узагальнював досвід кафедр інститутів фізичної культури. Зробив вагомий внесок у формування науково-методичних засад підготовки фехтувальників. Був тренером збірної СРСР на Літніх Олімпійських іграх 1972 і Літніх Олімпійських іграх 1976 та керівником першої комплексної наукової групи під час підготовки збірної команди СРСР до Олімпійських ігор і збірної УРСР до VII Літньої Спартакіади народів СРСР (1979). Підготував дев’ятьох кандидатів наук. Автор наукових публікацій, навчальних посібників.
Нагороди та визнання
Нагороджений орденами: Червоного прапора (1944), «Знак Пошани» (1961), Трудового Червоного Прапора (1971) та медалями «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945» (1945), Вітчизняної війни (1985), медалями «За оборону Москви» (1945), «За трудову доблесть» (1975).
Від 1994 у м. Львові щороку проходить Всеукраїнський турнір з фехтування пам’яті Андрієвського.
Праці
- Фехтование на шпагах // Теория и практика физическойкультуры. 1947. № 5. С. 201.
- Як ми готуємо майстрів клинка // Фізкультура і спорт. 1957. № 9. С. 23–24.
- Фехтование / Под общ. ред. В. А. Аркадьева. Москва : Физкультура и спорт, 1959. 485 с.
- Техническая подготовка // Фехтование. Москва : Физкультура и спорт, 1964. С. 73–207.
Література
- Енциклопедія олімпійського спорту України / За ред. В. М. Платонова. Київ : Олімпійська література, 2005. С. 397
- Бусол В., Дьоміна О., Бусол В. Вадим Андрієвський — видатна постать українського спорту // Фізична активність, здоров’я і спорт. 2012. № 3. С. 58−61.
- Бусол В. Поєдинок думки і волі: 26 грудня 2012 року виповнилося би 100 років від дня народження Вадима Андрієвського // Олімпійська арена. 2012. № 1. С. 39−41.
- Андрієвський Вадим Олексійович: життєвий шлях та науково-педагогічна / Уклад. І. Свістельник. 2-ге вид., перероб. і допов. Львів : [б. в.], 2016. 20 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Андрієвський, Вадим Олексійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андрієвський, Вадим Олексійович (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
