Андрієвський, Віктор Никанорович

Андріє́вський, Ві́ктор Никано́рович (псевдонім — Ліберець; 11.11.1885, м. Полтава, Україна — 15.09.1967, м. Дорнштадт, земля Баден-Вюртемберг, Німеччина) — педагог, публіцист, громадсько-політичний діяч.

Андрієвський, Віктор Никанорович
Псевдоніми	Ліберець
Народження	11.11.1985
Місце народження	Полтава
Смерть	15.09.1967
Місце смерті	Дорнштадт, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Закінчив 1907 природничий факультет Київського університетуту Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Викладав товарознавство та хімію в 7-класному Полтав. комерц. уч-щі. Член Полтавської «Громади». Автор статей у часописах «Літературно-науковий вісник», «Рідний край», «Сніп».

Земський діяч на Полтавщині. Співзасновник Української демократичної хліборобської партії (1917). Комісар нар. освіти Полтав. губ. (1917–1918). Співорганізатор Першого губерн. з’їзду Рад Полтавщини (30.04.1917–01.05.1917). Член Союзу хліборобів-власників (1918–1919). У лютому 1919 переїхав до м. Станіславова (тепер м. Івано-Франківськ), де працював на посаді урядовця для особл. доручень та очолював відділ із ввезення продовольства Управління Головноуповноваженого з харчування Галичини й Буковини. Учасник Надзвичайного з’їзду Української національно-демократичної партії, обраний до її керівних органів (м. Станіславів, 28–29.03.1919). Увійшов до складу Респ. хорової капели під керівництвом О. Кошиця і гастролював у ЗУНР (м. Станіславів, Стрий), Чехословаччині та Австрії. 1920 емігрував до Чехословаччини.

1920–1921 займався культ.-освіт. діяльністю в таборах інтернованих вояків Галицької армії (міста Ліберець і Німецьке Яблонне, тепер Яблонне-в-Под’єштеді, Чехія). Директор гімназії та культ.-освіт. референт Укр. громади в м. Каліші (Польща). Автор статей у часописі «Табор» (м. Каліш). Наприкінці 1920-х переїхав до м. Белграда (тепер Сербія). Очолював місц. Укр. громаду. Голова Управи Союзу укр. орг-цій в Югославії. У роки Другої світової війни емігрував до Німеччини.

Автор антисоціаліст. публікацій в укр. емігрант. пресі, спогадів «З минулого» (т. 1–2; 1921–1923), «Три Громади» (1938), праць «Микола Лисенко у соту річницю народження 1842–1942» (1942), «Микола Міхновський. Нарис суспільно-політичної біографії» (1950) та ін.

Праці

З минулого : в 2 т. Берлін, 1921–1923;
Три громади. Спогади з 1885–1917 рр. : в 2 ч. Львів, 1938;
Микола Лисенко: В соту річницю народження (1842–1942). Львів, 1942.

Література

Короткий В. А., Ульяновський В. І. Андрієвський Віктор Никанорович (1885–1967) // Alma mater. Університет св. Володимира напередодні та в добу Української революції 1917–1920 : у 3 кн. Київ, 2000. Кн. 1;
Павлишин О. Українці Наддніпрянщини у Східній Галичині в 1918–1920 рр. // Галичина. Івано-Франківськ. 2012. № 20–21: На пошану М. В. Кугутяка.

Автор ВУЕ

О. Й. Павлишин

Покликання на цю статтю: Павлишин О. Й. Андрієвський, Віктор Никанорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андрієвський, Віктор Никанорович (дата звернення: 10.05.2024).