Анестезіологія

Стоматолог В. Мортон використовує діетиловий етер як анестетик (1846). Художник Ернест Борд, бл. 1920

Анестезіоло́гія (від анестезія та грец. λόγος — слово, вчення) — галузь медицини, яка вивчає теорію, способи знеболювання та керування функціями організму під час хірургічних втручань і станах, загрозливих для життя.

Перші відомості про використання опію, дурману, конопель, беладони для знеболення дійшли до нас з давньоєгипетських папірусів (15 ст. до н. е.), а першим анестетиком місцевим був кокаїн. Днем відкриття наркозу визнано 16.10.1846, коли стоматолог Т. Мортон публічно провів операцію під етерним наркозом.

Знеболювання поділяють на: загальне (індукований анестетиками оборотний стан втрати притомності та больової чутливості за умови збереження важливих функцій організму) та регіональне (локальна втрата больової чутливості без втрати притомності).

Методами загальної анестезії є: наркоз (повна втрата притомності, штучний сон, стан аналгезії), аналгоседація (часткова втрата притомності, стан гіпоалгезії), особливі методи (акупунктурна, сугестивна, електроанестезія без втрати притомності, стан гіпоалгезії), методи регіональної анестезії: місцева, провідникова, нейроаксіальна, комбінована.

Сучасне анестезіологічне забезпечення під час проведення оперативних втручань передбачає виключення свідомості, больової чутливості (аналгезія) та рухових функцій, розслаблення м’язів (міорелаксація), нейровегетативну блокаду, підтримання адекватного кровообігу, газообміну, регуляцію обмінних процесів. Підготовка хворих до знеболювання охоплює їхнє клінічне обстеження для виявлення протипоказань до наркозу; санацію порожнини рота; очищення товстого кишківника, у разі невідкладних операцій — промивання шлунка; медикаментозну підготовку (премедикація) з метою заспокоєння хворого; пригнічення рефлексів блукаючого та гортанних нервів.

Протипоказаннями для загальної анестезії є пневмонія, гострі інфекційні захворювання, декомпенсовані вади серця, гостра ниркова та печінкова недостатності; для місцевої анестезії — непереносимість препарату, психічні захворювання та сильне нервове збудження.

Література

  1. Brown E., Lydic R., Schiff N. General Anesthesia, Sleep, and Coma // New England Journal of Medicine. 2010. Vol. 363 (27). P. 2638–2650.
  2. Кучин Ю. Л., Пилипенко М. М., Налапко Ю. І. та ін. Місцеві анестетики: механізм дії, токсичні реакції та їх профілактика // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. 2011. Т. 12. № 2. С. 33–47.
  3. Суслов В. В., Налапко Ю. І. Класифікація анестезій // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. 2012. Т. 13. № 3. С. 6–12.
  4. Басенко І. Л., Буднюк О. О., Владика А. С. та ін. Анестезіологія, інтенсивна терапія та невідкладні стани. Суми : Університетська книга, 2017. 583 с.

Автор ВУЕ

А. Л. Філіпюк


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Філіпюк А. Л. Анестезіологія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анестезіологія (дата звернення: 15.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
30.03.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶