Анкета
Анке́та (фр. enquête — розслідування, від лат. inquirere — шукати) — перелік запитань і тверджень, представлений у вигляді стандартизованого за змістом і формою опитувальника, що використовується як дослідницький інструмент у соціологічних, політологічних, психологічних, медійних та інших дослідженнях — анкетуваннях. Анкета, яка містить такі дані, є інструментом проведення відповідних наукових досліджень, робочим матеріалом для підсумкових узагальнень різного призначення. Видом анкети є, наприклад, листок обліку кадрів, що заповнюється особою при працевлаштуванні.
Анкета призначена для самостійного опрацювання респондентом (заочне опитування) або для заповнення після вступного інструктажу, проведеного анкетером (очне групове чи індивідуальне опитування).
Підрахунок відповідей на запитання анкети та подальший їх аналіз дає змогу виявити кількісно-якісні характеристики будь-якого досліджуваного об’єкта, явища чи процесу.
Зміст
Історична довідка
Масові опитування населення, спрямовані на вивчення різноманітних сторін суспільного життя, в європейських країнах розпочалися в 17 ст. — у період становлення т. з. політичної арифметики. Тодішнє анкетування — це процес систематичного збирання даних за допомогою формулярів, які складалися з переліку запитань.
У 18 ст. Дж. Синклер одним із перших використав метод анкетування для вивчення соціальних умов сільської праці в Шотландії. Його список питань містив понад 100 пунктів, більшість з яких стосувалися різних сторін соціального буття і трудової діяльності сільського населення, а решта —історії, географії, мінеральних ресурсів тощо.
У середині 19 ст. в Європі почали діяти асоціації прихильників анкетування, оскільки логіка демократизації суспільного життя вимагала нових способів і процедур емпіричного обґрунтування важливих державних і політичних рішень. Метод спостереження був майже повністю витіснений методом опитування, а реєстраційний бланк-циркуляр (опитувальний лист) отримав назву «анкета».
1880 К. Маркс на прохання паризького журналу «Соціалістичний огляд» («La Revue socialiste») розробив «Анкету для робітників», яка включала майже 100 запитань про умови праці, характеристики робочого місця, тривалість робочого дня, ритм виробництва, заробітну плату, рівень життя.
М. Вебер використав метод анкетування в 6 емпіричних дослідженнях. Ним була розроблена програма та анкета для масштабного дослідження аграрних відносин у Німеччині в 1890–1891. Відомі деякі деталі проведення дослідження: із 3 тис. анкет, надісланих у 1890, повернення становило 70 %, а з 10 тис. у 1891 — лише 10 %.
1908 М. Вебер розпочав цикл досліджень промислових робітників; розроблений ним робочий план включав 27 тем, а формалізований опитувальник — 27 запитань. 1910 він провів анкетне опитування 8 тис. шахтарів, ливарників і текстильників.
Характеристика
Класифікація анкет
Анкети класифікують за різними критеріями.
За змістом і формою запитань:
- відкрита анкета — запитання поставлено у відкритій формі (респондент формулює власну відповідь — конкретні варіанти не надаються);
- закрита анкета — запитання поставлено у закритій формі (респондент обирає найбільш підхожий варіант із переліку запропонованих);
- комбінована анкета — скомбіновано відкриті та закриті запитання.
За способом і місцем заповнення:
- пряма анкета — заповнюють за місцем роботи (навчання, проживання) в присутності анкетера;
- домашня анкета — заповнюють у домашніх умовах за відсутності анкетера.
За способом поширення:
- роздавальна анкета — анкету надають респонденту безпосередньо;
- поштова анкета — анкету надсилають респонденту поштою;
- пресова анкета — анкету публікують у друкованій газеті або журналі;
- електронна анкета — анкету надають респонденту в цифровій формі (зокрема через мережу Інтернет).
Структурні особливості
Структурними елементами анкети є:
1) Вступна частина — містить дані, що ідентифікують саму анкету, а також настановні зауваги:
- тема опитування, назва організації, що проводить дослідження;
- дата, час і місце проведення анкетування;
- звернення до респондентів;
- інструкції щодо заповнення та повернення анкети,
- вказівка на анонімність опитування та використання його результатів лише в наукових цілях.
2) Основна частина — містить здебільшого три блоки запитань:
- прості, нейтральні за змістом запитання, які вводять респондента в процес опитування, коло обговорюваних проблем, викликають у нього зацікавленість, формують психологічну установку на співробітництво;
- складніші і найважливіші запитання, що потребують аналізу, зосередженості, уваги;
- прикінцеві запитання, спрямовані на зняття психологічної напруженості в респондента, а також на переконання його в тому, що він долучився до суспільно корисної справи.
3) Класифікаційна частина («паспортичка») складається з блоку запитань, що розкривають основні характеристики особистості респондента: соціально-демографічні, освітньо-професійні, етнічні, культурні (стать, вік, сімейний стан, умови і місце проживання, рідна мова, ставлення до релігії, рівень освіти та професійної підготовки, місце і стаж роботи тощо).
4) Завершальна частина — містить подяку респондентові за участь у дослідженні.
При розробці композиції анкети, зважають на те, що час на її заповнення не повинен перевищувати 40-50 хв.
Змістові особливості
Анкета — дослідницький інструмент, стандартизований за принципом «запитання — відповідь». Якість анкети визначається насамперед відпрацьованістю її формулювань.
Запитання і твердження анкети повинні відповідати таким вимогам:
- співвідноситися з метою й завданнями анкетного опитування, рівнем освіти та життєвим досвідом респондентів;
- бути придатними для отримання необхідної емпіричної інформації — стосуватися конкретних проблемних ситуацій (обʼєктів, субʼєктів), не передбачати численних або надто очевидних (банальних) відповідей;
- бути грамотними і зрозумілими — без фактичних, мовних та інших помилок, незрозумілих термінів, маловідомих одиниць виміру; твердження і завдання не повинні бути надмірно складними;
- бути психологічно обґрунтованими — послідовність питань має спрямовуватися на підвищення зацікавленості респондента; «позитивні» та «негативні» судження слід збалансовувати; формулювання не повинні спонукати респондента до певних відповідей, а також призводити до ефекту соціальної бажаності;
- бути етичними — не зачіпати інтимні сторони життя респондента, не принижувати його гідність.
- Змістово ясними та логічними повинні також бути методичні вказівки щодо заповнення анкети.
Шрифтове і колірне оформлення анкети обирають так, щоб вони були зрозумілими і не спричиняли труднощів при читанні. Значну роль у графічному оформленні анкети відіграють ілюстративні матеріали, вказівні стрілки, нумерація.
Узагальнення результатів
Зібрані анкети нумерують (кодують), перевіряють їхню заповненість, вибраковують неналежно заповнені. Підсумковий масив анкет підлягає математико-статистичному обробленню, оскільки анкеті властивий високий ступінь формалізації та стандартизації.
Значення
Правильно побудована анкета — важлива передумова ефективного розв’язання завдань дослідження. За умови надавання респондентами щирих відповідей, анкета — надійний інструмент для отримання достовірної інформації про ставлення громадськості до певних реалій суспільного життя.
Література
- Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Уклад.: В. І. Волович, В. І. Тарасенко, М. В. Захарченко та ін. Київ : Український Центр духовної культури, 1998. 736 с.
- Добреньков В. И., Кравченко А. И. Фундаментальная социология : в 15 т. Москва : Инфра-М, 2004. Т. 2: Эмпирическая и прикладная социология. 986 с.
- Ядов В. А. Стратегия социоло-гического исследования. Описание, обяснение и понимание социальной реальности. 3-е изд. Москва : Омега-Л, 2007. 567 с.
- Добреньков В. И., Кравченко А. И. Методы социологического исследования. Москва : Инфра-М, 2008. 768 с.
- Лукашевич Н. П., Туленков М. В., Яковенко Ю. І. Соціологія. Основи загальної, спеціальних і галузевих теорій. 2-ге вид. Київ : Каравелла, 2014. 544 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Туленков М. В., Яковенко Ю. І. Анкета // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анкета (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
