Анкетування
Анкетува́ння — вид опитування, в ході якого використовується друкована чи електронна анкета як комунікаційний засіб звʼязку між дослідником та респондентом; оперативний метод збирання первинної інформації про субʼєктивні та обʼєктивні аспекти суспільного та індивідуального життя.
Метод анкетування застосовується здебільшого для опитування значних груп людей, які мешкають на великій території.
Процес анкетування є регламентованою процедурою, що здійснюється за планом дослідження — від накреслення мети, завдань, етапів до аналізування зібраних емпіричних даних, оприлюднення висновків та рекомендацій.
Зміст
Історична довідка
У 17 ст. наукових принципів анкетування ще не існувало, але вже йшлося про систематизацію та стандартизацію даних, отриманих різними способами збирання первинної інформації. Запроваджено систематичне збирання емпіричних даних за допомогою формулярів — наборів питань. У тодішніх умовах низької писемності населення анкетування проводили освічені люди (експерти). У контексті таких досліджень вчені Дж. Граунт і В. Петті (Велика Британія) розробили т. з. політичну арифметику, що значно активізувало проведення опитувань серед населення.
До середини 19 ст. у багатьох містах Європи утворювалися товариства, які організовували анкетування, оскільки обґрунтування висновків комісій та рішень державної влади потребувало відповідної емпіричної бази. Зі зростанням освіченості населення анкетні опитування поширювалися, а на початку 20 ст. стали регулярними.
В Україні від 2-ї пол. 20 ст. проводилися соціологічні дослідження, в ході яких зібрано різноманітну соціальну інформацію, пов’язану з соціально-економічними, політичними, демографічними процесами. З 2-ї пол. 1960-х анкетні опитування стали регулярними. У цей час оформилися соціологічні школи — спочатку в м. Києві, згодом у містах Львові, Дніпропетровську, Одесі та Харкові.
Сучасний Інститут соціології НАН України проводить постійні моніторингові анкетні опитування громадської думки щодо різних аспектів суспільного життя. Регулярні опитування населення проводять також Українська соціологічна асоціація та різноманітні соціологічні центри.
Характеристика
Галузі застосування
Метод анкетування активно застосовується в соціології, політології та психології. Анкетні опитування проводяться також у контексті соціально-економічних, маркетингових, соціокомунікаційних, організаційно-управлінських, педагогічних та інших соціальних досліджень.
Шляхом анкетування вивчають:
- політичні погляди електорату;
- рівень довіри населення до владних інститутів;
- аспекти соціального самопочуття груп населення;
- ціннісні преференції та орієнтири різних верств;
- соціально-психологічні характеристики;
- мотиви поведінки індивідів і соціальних груп;
- рівень обізнаності та потреби споживачів тощо.
Класифікація
Анкетування класифікують за різними критеріями.
Залежно від кількості опитуваних:
- індивідуальне — одноразове опитування одного респондента;
- групове — одночасне опитування колективу, групи людей;
- аудиторне — організаційно-методичний різновид групового анкетування, що полягає в одночасному заповненні анкет спеціально відібраною групою людей, зібраних в одному приміщенні (аудиторії) у чіткій відповідності до правил вибіркової процедури;
- масове — одноразове опитування від 100 до тисяч респондентів.
Індивідуальне анкетування частіше є роздавальним, оскільки в такій ситуації респондент має більше часу для обдумування відповідей. Водночас у ході індивідуального анкетування можливі розмови з близькими, друзями, тобто заміна респондента, що знижує надійність даних. Контакт анкетера і респондента обмежений: на початковому етапі — вступний інструктаж щодо правил заповнення анкети, контрольний перегляд заповненої анкети і з’ясування питань, що виникли у респондента.
У ході групового анкетування респонденти можуть отримувати відповіді «тут і зараз». Щоб підвищити ефективність масових анкетних опитувань перед їх проведенням здійснюють, як правило, пробні опитування (50–100 анкет) для вибракування невдалих запитань — таких, що «не працюють».
За способом розповсюдження анкети:
- роздаткове — анкету вручає і забирає у респондента анкетер;
- поштове — анкету розсилають респондентам поштою;
- пресове — анкету друкують у газеті або журналі;
- онлайн-анкетування — анкету розміщують на інтернет-ресурсі для заповнення її в режимі реального часу.
За формою спілкування анкетера і респондента:
- очне — респондент заповнює анкету у присутності анкетера;
- заочне — анкети роздають респондентам, котрі заповнюють їх самостійно і віддають анкетеру в призначений термін.
За повнотою охоплення респондентів:
- суцільне — опитування всіх представників вибірки;
- вибіркове — опитування частини вибірки.
Дослідницькі операції
Анкетне опитування проводиться в кілька етапів.
Етап перший: визначення теми, формування програми дослідження; розроблення анкети; проведення навчання анкетерів; організація пілотажного (пробного) опитування; внесення коректив у програму та анкету; розмноження анкети.
Етап другий: відпрацювання організаційно-методичних аспектів анкетування: конкретизація місця і часу проведення, попереднє інформування опитуваних про завдання та використання результатів, визначення порядку централізованого збирання заповнених анкет.
Етап третій: проведення анкетування та збирання первинної інформації; підготовка зібраних даних до оброблення (кодування відкритих питань, вибракування непридатних анкет); математико-статистичне опрацювання отриманих даних за допомогою спеціальних комп’ютерних програм: EXCEL, SPSS, STATISTIKA, VORTEX, ІNTERRO-SL, POLY ANALYST та ін.
Етап четвертий: аналіз результатів анкетного опитування; підготовка та обговорення попереднього й підсумкового звітів; презентація результатів анкетування та вироблення на їх основі відповідних рекомендацій.
Значення
Основні переваги анкетування: мінімізація впливу дослідника на респондента; можливість за короткий час опитати велику кількість людей; можливість отримати інформацію про минулі, актуальні та майбутні події; більша придатність результатів анкетування до математичного оброблення; відносна організаційна та комунікаційна нескладність анкетування (порівняно, наприклад, з інтерв’юванням); незначні матеріальні витрати на проведення анкетного опитування.
Недоліки анкетування: брак допомоги респондентові з боку дослідника при опрацюванні анкети (в разі заочного анкетування); неможливість контролювати вплив на респондента його найближчого соціального оточення; залежність від репрезентативного вибору та суб’єктивних чинників (небажання респондентів надавати правдиві відповіді, квапливість і непродуманість відповідей); неможливість опитати всіх представників вибіркової сукупності, якщо анкетування носить вибірковий характер; залежність надійності та достовірності інформації від репрезентативності вибірки.
Література
- Рукавишников В. О., Паниотто В. И., Чурилов Н. Н. Опросы населения. Москва : Финансы и статистика, 1984. 207 с.
- Ноэль Э. Массовые опросы. Введение в методику демоскопии / Пер. с нем. Москва : Ава-Эстра, 1993. 272 с.
- Девятко И. Ф. Методы социологических исследований. Екатеренбург : Издательство Уральского университета, 1998. 208 с.
- Добреньков В. И., Кравченко А. И. Фундаментальная социология : в 15 т. Москва : Инфра-М, 2004. Т. 2: Эмпирическая и прикладная социология. 986 с.
- Ядов В. А. Стратегия социоло-гического исследования. Описание, обяснение и понимание социальной реальности. 3-е изд. Москва : Омега-Л, 2007. 567 с.
- Добреньков В. И., Кравченко А. И. Методы социологического исследования. Москва : Инфра-М, 2008. 768 с.
- Лукашевич Н. П., Туленков М. В., Яковенко Ю. І. Соціологія. Основи загальної, спеціальних і галузевих теорій. 2-ге вид. Київ : Каравелла, 2014. 544 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Туленков М. В., Яковенко Ю. І. Анкетування // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анкетування (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
