Вибірка
Ви́бірка — частина основної сукупності елементів, яка охоплюється спостереженням.
Зміст
Характеристика
Вибірка в соціологічному дослідженні виникла як альтернатива суцільному опитуванню — відбору, в процесі якого всі одиниці сукупності піддаються обстеженню або всі об’єкти репрезентації переходять на наступний рівень відбору. Найтиповішим прикладом є перепис населення та референдум.
Завдяки вибірці можна розповсюдити висновки, отримані за допомогою вивчення частини вибіркової сукупності (вибірки), на всю генеральну сукупність (популяцію). Вибірка повинна бути моделлю генеральної сукупності та, як результат, основою для оцінювання характеристики цієї сукупності.
Термін вибірка стосується сукупності статистичних одиниць, відібраних за певними правилами з генеральної сукупності, для проведення статистичного спостереження, і самого процесу відбору одиниць спостереження. Технологія, способи і методи такого відбору визначають тип вибірки.
Властивість вибірки відображати, моделювати характеристики генеральної сукупності називають репрезентативністю. Відхилення вибіркової сукупності від генеральної за будь-якими основними характеристиками називають помилкою репрезентативності: величина відхилень прямо пропорційна помилці репрезентативності.
Структура вибірки — це процентні пропорції ознак об’єкту, на підставі яких складається вибіркова сукупність.
Побудова вибірки при підготовці соціологічного дослідження зводиться до розв’язання трьох основних проблем:
- визначення обсягу вибірки — кількості опитаних осіб для одержання якісної інформації;
- визначення типу вибірки — побудова конкретної схеми процедури відбору;
- оцінка якості вибірки — визначення ймовірності та міри точності, з якими результати опитування вибіркової сукупності можна переносити на ту чи іншу частину населення.
Типи вибірки
Типи вибірки — це основні різновиди статистичної вибірки. Тип вибірки свідчить про спосіб залучення людей у вибіркову сукупність. Обсяг вибірки вказує на кількість людей, яка потрапила у вибіркову сукупність. В емпіричній соціології розвиваються два основні підходи, що визначають тип вибірки: випадковий (ймовірнісний) і невипадковий (спрямований). Випадковий тип — це відбір, при якому кожна одиниця генеральної сукупності має рівну або майже рівну ймовірність потрапляння у вибіркову сукупність. Невипадковий — це відбір, при якому одиниці вибіркової сукупності відібрані спрямовано. У літературі відсутня чітка класифікація типів вибірки і методів її отримання. М. Чурилов (1947, Україна) до випадкових зараховує:
- ймовірнісну;
- районовану (стратифікована);
- гніздову;
- систематичну (механічна, псевдовипадкова).
До невипадкових:
- метод «основного масиву»;
- квотна;
- спрямовану:
- відбір першого зустрічного;
- відбір собі подібного;
- почтове та пресове опитування;
- метод «снігової кулі».
Різновиди випадкових вибірок
У теорії вибіркового методу виділяють два різновиди випадкової вибірки: повторна та безповторна.
Районована вибірка — різновид вибірки, при якому відбору передує процедура районування (розшарування), тобто поділу вихідної сукупності на статистично або якісно однорідні підсукупності (шари, страти або типові групи). Відбір одиниць, який може мати як випадковий, так і спрямований характер, проводиться незалежно з кожного шару, тому районована вибірка рівносильна ряду вибірок, витягнутих із менших сукупностей-страт.
Гніздова вибірка — вид вибірки, при якому відібрані об’єкти становлять групи або гнізда (кластери) дрібніших одиниць.
Систематичний відбір — вид простого випадкового відбору, в основі якого знаходяться різні алфавітні списки, картотеки тощо. Відбір одиниць здійснюється через однаковий інтервал у вихідному алфавітному або пронумерованому списку. Перший номер у списку визначається випадковим чином або спеціальним, заздалегідь обумовленим, способом.
Різновиди невипадкових вибірок
За невипадкової вибірки не можна заздалегідь розрахувати ймовірність потрапляння кожного елемента до складу вибіркової сукупності, що не дає можливості розрахувати, наскільки репрезентативна вибірка. Перевагу, зазвичай, надають випадковій вибірці.
Метод «основного масиву», як один із різновидів невипадкової вибірки, полягає у спостереженні за такою групою одиниць генеральної сукупності, питома вага якої у всій сукупності, на думку дослідника, цілком достатня.
Спрямований відбір — різновид невипадкової вибірки, за якого вибір одиниць відбувається за будь-яким заздалегідь визначеним принципом. Існує декілька різновидів спрямованого відбору:
- відбір «першого зустрічного» — до опитування залучають випадкових людей на вулиці або в іншому багатолюдному місці населеного пункту;
- відбір «собі подібного» — для дослідження добираються респондентів зі свого оточення.
При такому відборі вибіркова сукупність буде зміщена порівняно з вихідною сукупністю за однією або декількома ознаками.
Пресові або почтові опитування — вибірка за допомогою анкет, що опубліковані в пресі або розіслані поштою конкретним особам із проханням самостійно заповнити бланк та надіслати її на зворотну адресу.
Метод «снігової кулі» — різновид цілеспрямованого вибору, при якому передбачено, що відбір додаткових (наступних) респондентів проводиться після посилання на них спочатку відібраних. Така процедура використовується при вивченні особливих, рідкісних, невипадкових сукупностей.
Квотна вибірка — мікромодель об’єкту соціологічного дослідження, що формується на основі статистичних даних (параметрів квот) переважно про соціально-демографічні характеристики елементів генеральної сукупності. Квотний відбір, на відміну від ймовірнісного, передбачає наявність статистичних даних про генеральну сукупність.
Багатоступенева вибірка
Багатоступенева вибірка побудована зі застосуванням процедури поетапного відбору об’єктів опитування. Сукупність об’єктів, відібраних на попередньому етапі, стає вихідною для відбору на наступному.
Розрізняють одиниці відбору першого ступеня (первинні одиниці), одиниці відбору другого ступеня (вторинні одиниці) і т. д. Об’єкти найнижчого рівня, з яких ведеться безпосередній збір інформації, називають одиницями спостереження.
Додатково
Гніздо — проміжний об’єкт дослідження, що обирається на кожному етапі і служить вихідною сукупністю для наступного відбору. Гніздами можуть бути різні одиниці відбору, починаючи з таких великих регіонів, як область, місто, район і завершуючи виробничими колективами, навчальними закладами, сім’ями і т.д.
При побудові вибіркової сукупності методом спрямованого відбору дослідник не має можливості забезпечити відповідність вибіркової сукупності та вихідної сукупності за всіма ознаками, що характеризують одиниці спостереження або об’єкт репрезентації.
Література
- Noelle-Neumann E. Umfragen in der Massengesellschaft: Einführung in die Methoden der Demoskopie. Reinbek bei Hamburg : Rowohlt, 1963. 332 p.
- Шварц Г. Выборочный метод / Пер. с англ. Москва : Статистика, 1978. 213 с.
- Чурилов Н. Н. Проектирование выборочного социологического исследования: Некоторые методологические и методические проблемы. Киев : Наукова думка, 1986. 183 с.
- Ядов В. А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. Самара : Самарский университет, 1995. 328 с.
- Рабочая книга социолога / Отв. ред. Г. В. Осипова. 3-е изд. Москва : Эдиториал УРСС, 2003. 480 с.
- Отчёт рабочей группы AAPOR о неслучайных выборках: июнь 2013 / Пер. с англ. Москва : Общероссийский общественный фонд «Общественное мнение», 2016. 170 с.
- Peck R., Short T., Olsen Ch. Introduction to Statistics and Data Analysis. Australia : Cengage, 2020. 852 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Пиголенко І. В. Вибірка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вибірка (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
