Анкілостоміди (Ankylostomatidae)
Анкілостомі́ди, анкілостомові, анкілостоматиди (Ankylostomatidae) — родина паразитичних нематод. Анкілостоміди паразитують у кишківнику людини й деяких інших хребетних. Хвороби, спричинені анкілостомідами, називають анкілостомозами, анкілостомідозами, висипами рудокопів, або земляною коростою. Назви хвороби пов’язані з тим, що людина може заражатися певними видами анкілостомід через ґрунт, звідки через шкіру в її організм потрапляють личинки паразитів. Найчастіше — під час ходьби босоніж. Зараження анкілостомідами можливо також у разі споживання забруднених личинками фруктів, овочів або води, зрідка— від зараженої матері плоду. Анкілостоміди — це круглі черви червонуватого кольору завдовжки від 8 до 15 мм, самки більші за самців. Дорослі особини озброєні хітиновим гострим ріжучим ротовим апаратом, яким пошкоджують внутрішні органи організма, де паразитують.
Класифікація
Існує два типи паразитування анкілостомід в організмі людини:
- Види, для яких людина є остаточним хазяїном. Паразитують у травному тракті (можуть потрапляти в організм або перорально, або через шкіру й мігрувати через кров’яне русло в легені, звідти — в ротову порожнину, далі — в травні шляхи). Дорослі черви живуть у тонкому кишечнику (переважно в дванадцятипалій кишці), де пошкоджують стінку кишки своїми гострими щербинами ротової хітинової капсули, продукують особливий секрет, що перешкоджає зсіданню крові, і живляться кров’ю, спричиняючи анемію. Анкілостоміди переміщуються по кишечнику, залишаючи по собі ранки, що довго не загоюються і кровоточать. Тривалість життя паразитів в організмі людини становить 5–6 років.
- Види, для яких остаточними хазяями є собаки, кішки, лисиці. Можуть також проникати крізь шкіру людини, спричиняючи дерматит, свербіж, печіння, алергічну реакцію; після загибелі личинок зазвичай настає повне одужання.
Яйця анкілостомід потрапляють у навколишнє середовище з фекаліями зараженої особини. За добу самка продукує до 20 тис. яєць. За сприятливих умов уже через добу з них виходять личинки першого типу, які живляться органічними рештками й після кількох линянь перетворюються на личинки другого типу, що здатні активно проникати крізь шкіру в організм хазяїна. Анкілостоміди поширені в країнах із субтропічним і тропічним кліматом, але можуть траплятися в шахтах будь-якої кліматичної зони. Для профілактики зараження слід дотримуватися правил особистої гігієни та не ходити босоніж у місцях поширення анкілостомід.
Література
- Догель В. А. Зоология беспозвоночных./ Под общей редакцией чл.-корр. АН СССР Ю. И. Полянского. Москва : Высшая школа, 1981. 606 с.
- Blackwell D. Helminth infection, fecundity, and age of first pregnancy in women // Science. Washington, 2015. Vol. 350. Issue 6263. P. 970–972.
