Профілактика в медицині
Профіла́ктика в медици́ні (від грец. προφυλακτικός — запобіжний; англ. prophylaxis, preventive medicine) — система науково обґрунтованих заходів, спрямованих на запобігання неінфекційним та інфекційним захворюванням, а також на зміцнення здоров’я.
Основні завдання профілактики: попередження різних патологічних станів, хронізації патологічних процесів і розвитку вторинних хвороб; зниження прогресування та ризиків ускладнень хвороб; загальне зміцнення здоров’я.
Зміст
Історична довідка
Елементи профілактики хвороб існували в Стародавній Індії, Римі, Греції та в інших давніх цивілізаціях. Засновувалися на досвіді подолання захворювань.
Розроблення наукових основ профілактики розпочалася в 19 ст. завдяки розвитку загальнобіологічних наук, медичного знання в цілому, появі численних дисциплін (фізіології, гігієни та епідеміології). У цей період сформувалося розуміння значення громадської профілактики, її зв’язку з лікувальною і профілактичною медициною.
Класифікація
Розрізняють профілактику:
- первинну;
- вторинну;
- третинну;
- індивідуальну.
Первинна профілактика (радикальна) — спрямована на усунення причини хвороби шляхом поліпшення умов праці та побуту (оздоровлення навколишнього середовища, організація здорового способу життя, гігієнічне нормування впливу факторів). Передбачає або повне усунення несприятливого фактора, або його зниження до безпечного рівня. Наприклад, відмова від паління знижує вірогідність розвитку раку легень.
Включає такі заходи:
- виробництво й закупівля вакцин для дітей і дорослих, створення необхідних запасів вакцин;
- вакцинація дітей, дорослих і людей похилого віку, постконтактна профілактика осіб, які підлягають ризику зараження інфекційною хворобою;
- надання інформації про поведінкові або медичні ризики для здоров’я, консультативна допомога та заходи щодо зниження ризиків на індивідуальному рівні й у масштабі спільноти;
- підтримання систем і процедур для включення первинної медико-санітарної та спеціалізованої допомоги до програм з профілактики хвороб;
- виготовлення та закупівля харчових добавок.
Вторинна профілактика — проводиться серед зовні здорових громадян для виявлення в них преморбідних станів (передхвороба). Наприклад: обстеження молочних залоз, мазок на атипічні клітини тощо. Спрямована на підвищення резистентності організму (лікувально-профілактичне харчування, засоби індивідуального захисту тощо).
Передбачає:
- реалізацію програм скринінгу на основі фактичних даних для ранньої діагностики захворювань, програм охорони здоров’я матерів і дітей (скринінг і профілактика вроджених вад);
- виробництво і закупівлю засобів хіміопрофілактики;
- виробництво і закупівлю скринінгових тестів для ранньої діагностики захворювань;
- нарощування потенціалу для задоволення поточних і перспективних потреб.
Третинна профілактика (реабілітація) — спрямована на попередження ускладнень, рецидивів уже розвинутих захворювань, переходу захворювання в хронічну форму. Наприклад: зниження рівня холестерину, призначення бета-блокаторів у пацієнтів з інфарктом міокарду.
Передбачає:
- реабілітацію пацієнтів із захворюваннями для мінімізації залишкових інвалідизуючих наслідків та ускладнень, а також задля максимального продовження повноцінного життя;
- покращення якості життя пацієнта, навіть за неможливості повного одужання.
Третинна профілактика хвороб розглядається також як діяльність, спрямована на індивідів і групи населення, які демонструють різні види ризикованої поведінки.
Індивідуальна профілактика — включає заходи щодо попередження хвороб, збереження та зміцнення здоров’я, які здійснює сама людина. На практиці зводиться до дотримання норм здорового способу життя, гігієни одягу, взуття, раціонального харчування й питного режиму, гігієнічного виховання підростаючого покоління, раціонального режиму праці та відпочинку, активного заняття фізкультурою та ін.
Значення
Профілактика, як і превентивна медицина, є пріоритетним напрямом трансформації системи охорони здоров’я в Україні та світі.
Закладена в програмах Всесвітньої організації охорони здоров’я та національних програмах, планах, стратегіях, також у системах обов’язкового медичного страхування (ОМС).
На підставі цього в Україні створено мережу центрів профілактики і боротьби зі СНІДом; дитячі центри профілактики та лікування захворювань слизової оболонки порожнини роту та пародонту тощо.
Література
- European Guidelines on CVD Prevention in Clinicsl Practice // European Heart Journal. 2012. Vol. 33. P 1635–1701.
- Goff D. Jr, Lloyd-Jones D., Bennett G. et al. 2013 ACC/AHA Guideline on the Assessment of Cardiovascular Risk A Report of the American College of Cardiology / American Heart Association Task Force on Practice Guidelines // Jоurnal of the American College of Cardiology. 2014. Vol. 63. P. 2935–2959.
- Mullin G. Health Technology Sourcebook. Detroit : Omnigraphics, 2018. 536 p.
Автор ВУЕ
Див. також
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.05.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
Покликання на цю статтю: Сілаєва Л. Ф. Профілактика в медицині // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Профілактика в медицині (дата звернення: 9.05.2024).
