Аннали какчикелів

Титульна сторінка

Анна́ли какчике́лів, «Літопис какчикелів», «Меморіал із Сололи», «Меморіал із Текпан Атітлану» — пам’ятка літератури какчикелів (народ із групи гірських майя) 16 ст. Написана мовою какчикель. Умовну назву твір отримав від французького дослідника 19 ст. Ш. Е. Брассера де Бурбура, оскільки в оригіналі він не має назви.

Історична довідка

Рукопис виявив 1844 гватемальський науковець дон Х. Гаваррете під час упорядкування архіву монастиря Сан-Франсиско у Гватемалі. 1855 Х. Гаваррете показав текст дослідникові доколумбових культур французькому абатові Ш. Е. Брассеру де Бурбуру, який узяв його для здійснення повного перекладу. Після завершення роботи Ш. Е. Брассер де Бурбур не повернув манускрипт, а відвіз його до Європи.

1884, через кілька років після смерті вченого, пам’ятку придбав американський етнограф Д. Г. Брінтон, який передав її разом зі своєю колекцією бібліотеці Музею Університету Пенсильванії. Факсимільне відтворення рукопису опубліковано 1952 в Данії, передруковано 1999.

Характеристика

Текст «Анналів какчикелів» міститься в безіменному рукописі, умовно названому «Меморіал із Текпан Атітлану (Сололи)». «Аннали какчикелів» займають сторінки з 18 до 59 із 96 сторінок у рукописі. Оригінал зберігається в бібліотеці Університету Пенсильванії. Особливості паперу й палеографічні ознаки дають змогу датувати рукопис другою половиною 17 ст., хоча остання зафіксована в ньому дата — 1619/20.

Зміст тексту дає змогу припустити, що автор його першої частини народився між 1502 і 1505. Він був старшим онуком какчикельського правителя Хун-Ік’а і спільно з іспанцями брав участь у походах проти кіче в 1524 та у війні какчикелів проти конкістадорів у 1524–1530.

Ш. Е. Брассер де Бурбур вважав, що автор твору — Ф. Е. Арана Шахіл, згадуваний у першій особі в другій частині літопису під 1581/1582. Він був алькальдом (старостою) селища Санта-Марія-Текпан-Атітлан у 1559, 1560, 1562 і 1569, помер близько 1581 або 1582. Однак, під 1560/1561 у творі є згадка про смерть батька автора, хоча батько автора першої частини згідно з інформацією з іншого фрагмента помер 1521.

Отже, аналіз твору дає підстави зробити висновок про різних авторів двох частин пам’ятки. У такому разі, Ф. Е. Арана є автором деяких вставок, а ім’я автора основного тексту лишається невідомим. Між 1581 і 1584 рукопис опинився в іншого індіанця, Ф. Діаса Шебута, який продовжив його до 1604. Пізніше твір перебував у ченців-францисканців.

Ранньоколоніальною добою датовано значну кількість складених індіанцями документів, що містять історичні перекази. Здебільшого їх укладали з утилітарною метою: довести знатність тих чи інших осіб та їх право на привілеї або підтвердити права індіанських родів та громад на певні землі. Як обґрунтування вони зазвичай містили більш-менш докладний виклад історичних сказань.

Проте «Аннали какчикелів» суттєво відрізняються від таких творів. З огляду на зміст, документ створювали не для передачі колоніальній владі. Його адресат — діти автора, до яких він звертається 51 раз. Текст чітко поділяється на дві частини: недатовану (§§1–100) і датовану (з §101).

Датована частина ґрунтується на писемних джерелах. Напевно, автор як нащадок царського роду какчикелів мав у своєму розпорядженні згадувані в епосі «Пополь-Вух» «письмена». Імовірно, писемне джерело, яким користувався автор пам’ятки, було піктографічним (рисунковим) кодексом, подібним до історичних, історико-генеалогічних та історико-картографічних кодексів ацтеків. Можливо також, що у випадку подій кінця 15 — поч. 16 ст. автор користувався свідченнями очевидців, це додало особливої виразності оповіданню про війну з кіче.

Недатована частина «Анналів какчикелів» є типовим зразком традиційної легендарної історії. Її композиції властиві риси фольклорних пам’яток: повтори, нелінійний виклад подій тощо.

Пам’ятку неодноразово публікували в перекладах європейськими мовами, зокрема французькою, іспанською, англійською та російською.

Література

  1. Mengin E. Memorial de Tecpan-Atitlan (Sololá). Copenhagen : Einar Munksgaard, 1952. 48 p.
  2. Abdelnur H. Memorial de Solola: Edicion facsimilar del manuscrito original / Trans. y traduc. by S. Otzoy. Guatemala City : Comisión Interuniversitaria Guatemalteca de Conmemoración del Quinto Centenario del Descubrimiento de América, 1999. 236 p.
  3. Талах В. Н., Куприенко С. А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков. Київ : Купрієнко С. А., 2013. 370 с.

Автор ВУЕ

В. М. Талах


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: В. М. Талах Аннали какчикелів // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аннали какчикелів (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.03.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶