Анналісти
Анналі́сти (від лат. annalis — річний) — автори перших давньоримських історичних творів, у яких вміщено простий виклад подій у хронологічній послідовності.
Анналістів поділяють на старших (3–1 пол. 2 ст. до н.е.), середніх (2 пол. 2 ст. до н.е.) і молодших (1 пол. 1 ст. до н.е.).
В основу творів старших анналістів (Квінт Піктор, Луцій Алімент, Марк Катон) покладено документальні джерела: фасти (річні списки найвищих урядовців), аннали, сімейні хроніки, свідчення очевидців та власні спостереження. Завдяки цьому їхні записи здебільшого можна вважати достовірними.
Середні анналісти (Луцій Геміна, Луцій Пізон) користувалися тими ж самими різновидами джерел, однак із метою пожвавлення викладу додавали до тексту перекази історичних курйозів.
Твори молодших анналістів (Квінт Квадрігарій, Валерій Анціат, Квінт Туберон) містили численні відхилення від достовірних фактів, записам властива драматизація викладу, що наближає їх до художньої літератури.
Тексти анналістів збереглися у фрагментах. Твори старших анналістів (зокрема, «Аннали» (назва умовна) Квінта Піктора, які відомі з коротких цитат у творах пізніших істориків), переважно написані давньогрецькою мовою. Перша відома історична праця латинською мовою — твір «Початки» (лат. «Origines») у 7 кн. (збереглися фрагменти) представника старших анналістів Марка Катона. Більшість творів анналістів відомі зі згадок у пізніших авторів, лише частина збереглася в уривках.
Збірки збережених фрагментів анналістів неодноразово перевидавали в оригіналі та перекладах європейськими мовами. Останнє за часом критичне наукове видання опубліковано у Франції за редакцією дослідниці античної історіографії М. Шассіньє (1996–2004, 3 т., паралельний текст латиною і французькою) та окреме видання фрагментів «Початків» Катона (1986, паралельний текст латиною і французькою).
Джерела
- Caton. Les Origines. Fragments / Texte établi et trad. par M. Chassignet. Paris : Les Belles Lettres, 1986. 123 p.
- L’Annalistique romaine : en 3 t. / Texte établi et trad. par M. Chassignet. Paris : Les Belles Lettres, 1996–2004.
Література
- Frier B. W Libri Annales Pontificum Maximorum: The Origins of the Annalistic Tradition. Ann Arbor : The University of Michigan Press, 1999. 368 p.
- Hay D. Annalists and Historians: Western Historiography from the Eighth to the Eighteenth Century. London : Routledge, 2018. 224 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Анналісти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анналісти (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
