Анна Іванівна
А́нна Іва́нівна (рос. Анна Иоанновна; 07.02.1693, м. Москва, тепер Російська Федерація ― 28.10.1740, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація) ― імператриця Російської імперії (1730–1740), герцогиня курляндська.
|
Анна Іванівна (Анна Иоанновна) | |
|---|---|
| Народження | 07.02.1693 |
| Місце народження | Москва |
| Смерть | 28.10.1740 |
| Місце смерті | Санкт-Петербург |
| Напрями діяльності | політика |
Зміст
Життєпис і діяльність
Дочка Івана V, дружина курляндського герцога Фрідріха Вільгельма (з 1710).
Після смерті Петра II Верховна таємна рада, що складалася з представників придворної верхівки, обрала Анну Іванівну імператрицею (09.05.1730) на певних умовах (так званих «кондиціях»). Відповідно до них, функції монарха обмежувалися, а Верховна таємна рада ставала постійним органом, який отримував реальну владу в країні. Однак, посівши престол, Анна Іванівна розірвала ці угоди та розпустила Верховну таємну раду.
Анна Іванівна розділила Сенат на 2 департаменти ― Московський і Санкт-Петербурзький, збільшила кількість сенаторів до 21. Надала дворянству низку привілеїв (виключне право на володіння маєтностями, обмеження строку цивільної й військової служби та ін.).
Започаткувала реформи, спрямовані на скорочення видатків на урядовий апарат і армію. 1732 імператриця повернула столицю до м. Санкт-Петербурга (1727 двір Петра II переїхав до м. Москви, що означало фактичне перенесення туди столиці Російської імперії).
За правління Анни Іванівни було укладено Рештський трактат із Персією (1732) про територіальне врегулювання в Каспійському регіоні. У Війні за польську спадщину (1733–1735) імператриця підтримала обрання на престол Августа ІІІ Саксонського.
Продовження боротьби за вихід Російської імперії до Чорного моря спричинило Російсько-турецьку війну 1735–1739 (див. Російсько-турецькі війни). У ній брали участь і українські козацькі полки. У цей період розпочато будівництво оборонної лінії від р. Дніпра до р. Сіверського Дінця для захисту кордонів Російської імперії від нападів кримських татар. У будівництві були задіяні переважно українські козаки та селяни.
У правлінні Анна Іванівна спиралася на підтримку іноземців. Зокрема, посилився вплив прибалтійських дворян на чолі з фаворитом імператриці герцогом Курляндії Е.-Й. Біроном.
Анна Іванівна та Україна
У добу правління Анни Іванівни відбувся поділ українського козацтва на виборних козаків і підпомічників. Гетьман Д. Апостол домігся в імператриці надання для українських земель деяких елементів самоврядування (виборності органів управління та суду, права мати військовий скарб тощо).
Після смерті гетьмана (1734) розпочалося істотне обмеження автономії України. Імператриця «відклала» вибори нового гетьмана. Натомість запроваджено Правління гетьманського уряду. Водночас на територію українських земель поширювалась діяльність російської Таємної канцелярії.
Під час підготовки до війни з Туреччиною між Кошем Війська запорозького Низового і Російською імперією відбувся перехід запорожців під протекторат московської держави та заснування Нової Січі (1734).
Джерела
- Законодательство императрицы Анны Иоанновны / Сост. В. А. Томсинов. Москва : Зерцало, 2009. 290 с.
Література
- Ключевский В. О. Лекция LXXI // Ключевский В. О. Сочинения. В 9 т. Т. 4 : Курс русской истории, ч. 4. Москва : Мысль, 1988. С. 257–278.
- Петрухинцев Н. Н. Царствование Анны Иоанновны: формирование внутриполитического курса и судьбы армии и флота. 1730–1735 гг. Санкт-Петербург : Алетейя, 2001. 352 с.
- Курукин И. В. Анна Иоанновна. Москва : Молодая гвардия, 2014. 432 с.
- Павленко Н. И. Анна Иоанновна. Москва : Проспект, 2017. 408 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Анна Іванівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анна Іванівна (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
