Апостол, Данило Павлович
Апо́стол, Дани́ло Па́влович (14.12.1654, с. Сорочинці, тепер с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, Україна — 28.01.1734, там само) — воєначальник, гетьман Лівобережної України (1727–1734).
|
Апостол, Данило Павлович | |
|---|---|
| Народження | 14.12.1654 |
| Місце народження | Великі Сорочинці |
| Смерть | 28.01.1734 |
| Місце смерті | Великі Сорочинці |
| Напрями діяльності | військове й політичне керівництво |
Зміст
Життєпис і діяльність
Походив із козацько-старшинського роду.
У 28 років, передовсім завдяки заслугам батька, П. О. Апостола, полковника гадяцького і миргородського, Данила Апостола було обрано миргородським полковником (загалом обіймав цю посаду двічі).
Першу старшинську каденцію Апостола припинив гетьман І. Мазепа 1686 за підтримку скинутого І. Самойловича. Поновлений 1693 у зв’язку з підготовкою Російської держави і Гетьманату до війни з Кримським ханатом та Османською імперією.
Як здібний воєначальник прославився під час Азовсько-Дніпровських походів 1695–1696: очолювані ним козацькі полки взяли турецькі фортеці в гирлі р. Дніпра. 1696 спільно з гадяцьким полковником М. Боруховичем (1672–1687) розбив на р. Ворсклі війська кримського хана та гетьмана ханської України Петрика (Петра Іваненка).
Участь у Північній війні 1700–1721
Брав активну участь у Північній війні 1700–1721: уже 1701 був наказним гетьманом козацьких полків у поході на Ліфляндію (частина сучасної Латвії та Естонії); прославився в битві під Ераствером (тепер територія Естонії), де козацька кіннота під його проводом навальною атакою захопила обоз та артилерію супротивника. 1704 за наказом Петра І відправлений І. Мазепою на чолі 3-тисячного козацького корпусу в Польщу на допомогу королю Августу ІІ Сильному; 1705 відзначився в битві під м. Варшавою. Однак незабаром на знак протесту проти утисків козаків із боку царського генерала Й. Паткуля (1660–1707) самовільно залишив Польщу й повернувся в Україну.
Після цього, згідно з інформацією генерального писаря П. Орлика, Апостол разом з ін. вищими старшинами Гетьманату зорганізували в м. Києві таємні наради, на яких ознайомлювалися з умовами перебування України в складі Речі Посполитої, прописаними в Гадяцькій угоді (1658). Підтримав Мазепу, коли той 28.10.1708 розірвав відносини з Петром І та перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ. Проте 21.11.1708 залишив шведсько-український табір і прибув до ставки російського царя (згідно з поглядами окремих істориків, які є предметом дискусій, Апостол діяв за наказом Мазепи, готуючи підґрунтя для його повернення під владу царя). За своєчасний перехід, який Москва використала у пропагандистських цілях, Петро І не лише амністував Апостола, а й повернув йому конфісковані маєтності та посаду миргородського полковника.
Надалі як наказний гетьман брав участь у Прутському 1711 та Перському 1722 походах Петра І; за останній отримав від нього золоту зброю та обіцянку щобільшої нагороди після завершення війни. Проте, влітку 1723 Апостол на захист автономних прав Гетьманату, що були порушені запровадженням Малоросійської колегії (1722) для управління Україною, організував подання колективної чолобитної Запорозького Війська (т. з. Коломацької чолобитної), через що потрапив під урядові репресії. На поч. 1724 за активну опозиційну діяльність за наказом Петра І Апостола усунули з полковництва та ув’язнили в Петропавлівській фортеці у м. Санкт-Петербурзі.
З-під варти звільнений у лютому 1725 після смерті Петра І та через лібералізацію урядового курсу Російської імперії щодо України. Після цього впродовж року залишався в м. Санкт-Петербурзі під наглядом.
Гетьманство
Завдяки протекції О. Меншикова, на службі в якого перебував один із синів Апостола, у травні 1727 був визначений кандидатом на очільництво гетьманського уряду, реставрацію якого планували після ліквідації Малоросійської колегії. На гетьманство зійшов на Глухівській раді 01.10.1727.
Перебуваючи на посаді, основну увагу зосередив на підвищенні ефективності центральної та місцевої влади, реформуванні системи судочинства, забезпеченні сприятливих умов для розвитку господарства автономії та пожвавленні внутрішньої й зовнішньої торгівлі.
Послідовними були заходи, спрямовані на впорядкування поземельних відносин у Гетьманаті, що втілились у проведення ревізії земельного фонду (т. з. Генеральне слідство про маєтності).
У стосунках із владою Російської імперії прагнув відновити попередній договірний характер, запропонував при коронації Петра ІІ 1728 ухвалити новий проект гетьманських статей. Найбільше, чого вдалося досягти Апостолу, — схвалення імператором запропонованого варіанту (з певними змінами й обмеженнями) лише у формі указу (Рішительні пункти 1728), а не двостороннього договору, як це практикувалося у взаєминах Гетьманату з Росією у 2-й пол. 17 ст. У сфері адміністрування повновладдя гетьмана обмежувалося присутністю в гетьманській резиденції царського міністра (резидента), у військовій — вилученням із його прерогатив функцій головнокомандувача козацькими військами, у фінансовій — запровадженням для управління фінансовою сферою 2-х генеральних підскарбіїв, один із яких був представником російської влади.
Література
- Радакова Е. Гетман Д. Апостол в роли колонизатора // Киевская старина. 1891. № 6. С. 458–468.
- Горобець В. Данило Апостол // Горобець В. М., Гуржій О. І., Смолій В. А. та ін. Історія України в особах: козаччина. Київ : Україна, 2013. С. 225–234.
- Крупницький Б. Гетьман Данило Апостол і його доба. Київ : Україна, 2004. 288 с.
- Криворучко О. І. Павло Полуботок і Данило Апостол у боротьбі за гетьманську булаву // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. 2013. Вип. 21. С. 8–12.
- Градова А. Гетьмани України: історія про славу, мудрість і відвагу. Харків : Аргумент Принт, 2015. 352 с.
- Тома Л. В. Данило Апостол. Харків : Бібколектор, 2015. 88 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Горобець В. М. Апостол, Данило Павлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апостол, Данило Павлович (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
