Анненков, Іван Олександрович
А́нненков, Іва́н Олекса́ндрович (17.03.1802, м. Москва, тепер Російська Федерація — 08.02.1878, м. Нижній Новгород, тепер Російська Федерація) — військовий і громадський діяч, декабрист.
|
Анненков, Іван Олександрович | |
|---|---|
| Народження | 17.03.1802 |
| Місце народження | Москва |
| Смерть | 08.02.1878 |
| Місце смерті | Нижній Новгород |
| Alma mater | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова, Москва |
| Місце діяльності | Нижньогородська губернська земська управа, Нижній Новгород |
| Напрями діяльності | військова справа |
Життєпис
Народився у дворянській родині. 1817–1819 навчався в ліцеї при Московському університеті (тепер — Московський державний університет імені М. В. Ломоносова), однак не закінчив навчання.
1819 після складання іспитів при штабі в Кавалергардському полку вступив на військову службу. З 1823 — поручик.
1824 став членом Санкт-Петербурзького філіалу Південного товариства. Підтримував зв’язки з членами Північного товариства: Є. Оболенським, О. Одоєвським, був знайомий із К. Рилєєвим.
Після придушення повстання декабристів заарештований (31.12.1825). Засуджений за другим розрядом на 20 років каторжних робіт і довічне поселення в Сибіру. Пізніше термін було зменшено до 15 років. Лише 1856 отримав дозвіл виїхати з Сибіру. Жити в м. Санкт-Петербурзі було заборонено, тому разом із сім’єю 1857 оселився в м. Нижньому Новгороді. Продовжив роботу на чиновницьких посадах. Був головою Нижньогородської губернської земської управи (1865–1868).
Анненков та Україна
У м. Нижньому Новгороді Анненков зустрічався з Т. Шевченком, про що згадано в щоденнику поета (записи від 16 жовтня 1857).
Додатково
Мав старшого брата Григорія, після смерті якого (вбитий на дуелі) 1824 став єдиним спадкоємцем великих статків.
Історію кохання Анненкова та Поліни Гебль покладено в основу роману «Вчитель фехтування» («Le Maître d’armes»; 1840) А. Дюма (батька), а також сюжету першого фільму про повстання декабристів «Декабристи» (1926; режисер О. Івановський) і сюжетної лінії фільму «Зоря принадливого щастя» (1975, режисер В. Мотиль).
Література
- Шевченко Т. Дневник 1857–1858. Киев : Молодь, 1963. 280 с.
- Восстание декабристов. Документы : в 23 т. Москва : Наука, 1976. Т. 14. С. 355–369.
- Карпенко В. Ф. Нижегородцы-декабристы, 1825. Нижний Новгород : Университетская книга, 2004. 72 с.
- Казьмирчук Г., Казьмирчук М. Університет св. Володимира і Тарас Шевченко. Київ : УкрСІЧ, 2014. 228 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Казьмирчук М. Г. Анненков, Іван Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анненков, Іван Олександрович (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
