Анотація
Анота́ція (лат. annotatio — помітка, зауваження, примітка, від annotare — позначати) — стисла характеристика первинного документа (книжки, дисертації, статті, проекту тощо) — його змісту, призначення, структури, художньої форми, читацької адреси тощо. На відміну від реферату, не переказує зміст первинного документа, а узагальнено представляє його як унікальний інформаційний продукт.
Розташування анотації, її обсяг, зміст, структура, стилістичні особливості визначає ДСТУ 7342:2013 «Інформація та документація. Видавнича анотація. Правила складання та подання у виданнях».
Зміст
Класифікація
За змістом, структурою, обсягом, призначенням анотації різноманітні. Їх види визначають за численними критеріями, серед них основні:
За функціональним призначенням:
- довідкова анотація — уточнює тему документа, надає стислі відомості про автора, жанр твору, читацьку адресу, інші особливості публікації, не зазначені в бібліографічному описі; може бути короткою або розгорнутою; використовується в наукових, навчально-методичних, довідкових виданнях.
- рекомендаційна анотація — має дидактичну та просувальну спрямованість, акцентує увагу на новизні ідей, фактажу, інших перевагах публікації, пропагує її як корисне інформаційне джерело для певної аудиторної групи, спонукає до читання твору. Використовується переважно в літературно-художніх та науково-популярних виданнях.
За способом характеристики первинного документа:
- загальна анотація — дає загальний опис документа — різноманітних аспектів його змісту і форми; розрахована на масову аудиторію.
- спеціалізована (аналітична) анотація — характеризує певний аспект первинного документа, що може зацікавити конкретну аудиторну групу, або певну частину (розділ, параграф) первинного документа.
За кількістю анотованих джерел:
- монографічна анотація — характеризує один первинний документ.
- групова (зведена) анотація — характеризує кілька документів, згрупованих на певній підставі: публікації за спільною темою; публікації одного автора чи одного видавництва, публікації з однотипного видавничого джерела (журналу, газети).
За виконанням:
- авторська анотація — самостійно підготовлена автором книжки, статті чи іншого документа.
- неавторська анотація — підготовлена фахівцем (редактором, бібліографом чи ін.), наприклад, видавнича анотація.
Особливості форми та змісту
Обсяг, зміст і форма анотації залежать від її виду, наприклад, анотація в збірці оповідань для дітей суттєво відрізняється від анотації в науковій монографії.
Як вторинний документ, анотація повинна загалом відповідати таким вимогам:
- доступність — бути зрозумілою масовому читачеві без звернення до первинного документа;
- змістовність — містити достатньо інформації для того, щоб читач міг скласти уявлення про первинний документ (тему, фактаж, структуру, художнє оформлення, цінність публікації тощо);
- лаконічність — мати значно менший обсяг, ніж первинний документ (зазвичай до 500 знаків), акцентувати увагу на його головних характеристиках, не вдаючись у деталі; не містити жодних сторонніх відомостей;
- стилістично тяжіти до безособових синтаксичних конструкцій, фраз-кліше, загальноприйнятих скорочень, уникати складних формулювань, цитат тощо.
Функції
Анотації виконують такі основні функції:
- пошукова — орієнтують читачів в інформаційних потоках, допомагають приймати рішення про доцільність поглибленого читання того чи того документа;
- комунікативна — інформують про існування та особливості певних публікацій, сприяють створенню інформаційних баз, інформаційному обміну, просуванню видавничої продукції;
- оцінювальна — критично оцінюють корисність публікацій, їхнє місце поміж інших.
Джерела
- ДСТУ 4861:2007. Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості. Київ : Держспоживстандарт України, 2009. 46 с.
- ДСТУ 7342:2013. Інформація та документація. Видавнича анотація. Правила складання та подання у виданнях. Київ : Держспоживстандарт України, 2014. 11 с.
Література
- Женченко М. І. Загальна і спеціальна бібліографія. Київ : Жнець, 2011. 255 с.
- Збанацька О. М. Аналітико-синтетична переробка інформації. Макроаналітичне згортання інформації. Бібліографічний опис документів. Анотування документів. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2014. 268 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Крайнікова Т. С., Женченко М. І. Анотація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анотація (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
