Анотація видавнича
Анота́ція видавнича — стисла характеристика документа (книжки, дисертації, статті, проекту тощо) — його змісту, призначення, структури, художньої форми, читацької адреси тощо. На відміну від реферату, не переказує зміст первинного документа, а узагальнено представляє його як унікальний інформаційний продукт.
Анотація видавнича — результат анотування первинного документа, тобто бібліографічного згортання інформації (зменшення фізичного обсягу повідомлення при збереженні його найважливіших сутнісних характеристик).
Розташування анотації, її обсяг, зміст, структура, стилістичні особливості визначає ДСТУ 7342:2013 «Інформація та документація. Видавнича анотація. Правила складання та подання у виданнях».
Зміст
Класифікація
За змістом, структурою, обсягом, призначенням анотації різноманітні. Їх види визначають за численними критеріями, серед них основні:
За функціональним призначенням
- Довідкова анотація — уточнює тему документа, надає стислі відомості про автора, жанр твору, читацьку адресу, інші особливості публікації, не зазначені в бібліографічному описі; може бути короткою або розгорнутою. Використовується в наукових, навчально-методичних, довідкових виданнях.
- Рекомендаційна анотація — має дидактичну та просувальну спрямованість, акцентує увагу на новизні ідей, фактажу, інших перевагах публікації, пропагує її як корисне інформаційне джерело для певної аудиторної групи, спонукає до читання твору. Використовується переважно в літературно-художніх та науково-популярних виданнях.
За способом характеристики первинного документа
- Загальна анотація — дає загальний опис документа — різноманітних аспектів його змісту і форми; розрахована на масову аудиторію.
- Спеціалізована (аналітична) анотація — характеризує певний аспект первинного документа, що може зацікавити конкретну аудиторну групу або певну частину (розділ, параграф) первинного документа.
За кількістю анотованих джерел
- Монографічна анотація — характеризує один первинний документ.
- Групова (зведена) анотація — характеризує кілька документів, згрупованих на певній підставі: публікації за спільною темою; публікації одного автора чи одного видавництва, публікації з однотипного видавничого джерела (журналу, газети).
За виконанням
- Авторська анотація — самостійно підготовлена автором книжки, статті чи іншого документа.
- Неавторська анотація — підготовлена фахівцем (редактором, бібліографом чи ін.), наприклад, видавнича анотація.
Особливості форми та змісту
Обсяг, зміст і форма анотації залежать від її виду (наприклад, анотація в збірці оповідань для дітей суттєво відрізняється від анотації в науковій монографії).
Як вторинний документ, анотація видавнича повинна загалом відповідати таким вимогам:
- доступність — бути зрозумілою масовому читачеві без звернення до первинного документа;
- змістовність — містити достатньо інформації для того, щоб читач міг скласти уявлення про первинний документ (тему, фактаж, структуру, художнє оформлення, цінність публікації тощо);
- лаконічність — мати суттєво менший обсяг, ніж первинний документ (зазвичай до 500 знаків), акцентувати увагу на його головних характеристиках, не вдаючись у деталі; не містити жодних сторонніх відомостей;
- стилістично тяжіти до безособових синтаксичних конструкцій, фраз-кліше, загальноприйнятих скорочень, уникати складних формулювань, цитат тощо.
Значення
Анотації видавничі виконують такі основні функції:
- пошукова — орієнтують читачів в інформаційних потоках, допомагають приймати рішення про доцільність поглибленого читання того чи того документа;
- комунікативна — інформують про існування та особливості певних публікацій, сприяють створенню інформаційних баз, інформаційному обміну, просуванню видавничої продукції;
- оціночна — критично оцінюють корисність публікацій, їхнє місце поміж інших.
Література
- ДСТУ 4861:2007. Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості (ISO 8:1977, NEQ; ISO 1086:1991, NEQ; ISO 7275:1985, NEQ). — Вперше (зі скасуванням ГОСТ 7.4—86, ГОСТ ЭД 1 7.4—90); чинний від 2009—01—01.
- ДСТУ 7342:2013 Інформація та документація. Видавнича анотація. Правила складання та подання у виданнях.
- Женченко М. І. Загальна і спеціальна бібліографія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.Київ : Жнець, 2011. 255 с.
- Збанацька О. М. Аналітико-синтетична переробка інформації. Макроаналітичне згортання інформації. Бібліографічний опис документів. Анотування документів / Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ : НАКККіМ, 2014. 268 с.
Див. також
Аналітико-синтетичне опрацювання документа (АСОД)
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Крайнікова Т. С., Женченко М. І. Анотація видавнича // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анотація видавнича (дата звернення: 8.05.2024).
Оприлюднено: 02.07.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
