Аудиторія масова
Аудито́рія ма́сова (англ. massaudience) — кількісно значна спільнота споживачів журналістики, яка має тенденцію до розширення.
Антонімічним до поняття «аудиторія масова» є «аудиторія елітарна».
Зміст
Історична довідка
Журналістика не завжди була носієм масової інформації — тривалий час до видань могли приступитися тільки еліти. Упродовж 17 ст. — початку 19 ст. наклади провідних газет і журналів не перевищували кількох сотень примірників. У 1830-х роках зʼявилися перші ознаки масової преси. Наприклад, газета Бенджаміна Дея (1810–1889) «Сонце» («The Sun»), заснована 1833 із накладом 5 тис. примірників, 1835 вже мала наклад 19 тис., 1837 — 30 тис.
Процес становлення масової аудиторії тривав до 1890-х, коли газети Дж. Пулітцера (1847–1911) «Світ Нью-Йорка» («The New York World») та В. Р. Герста «Нью-Йоркська газета» («The New York Journal») досягли накладу 1 млн. примірників.
Виникнення масової аудиторії уможливили такі чинники:
1) поява значної кількості письменних людей унаслідок того, що в розвинутих державах, у звʼязку з потребами промисловості, запроваджено загальну обов’язкову початкову освіту;
2) скорочення тривалості робочого дня, що вивільнило час для задоволення культурно-просвітницьких потреб населення;
3) розвиток поліграфічної промисловості, зокрема парової друкарської машини, а особливо лінотипу, що дозволило виготовляти за короткий термін велику кількість примірників газетного випуску;
4) розвиток поштового звʼязку, що дозволило поширювати періодику не тільки в місті її видання, а й далеко за його межі;
5) виникнення рекламного бізнесу й використання ним періодичної преси як каналу для донесення до споживачів своїх повідомлень.
Тож у кінці 19 ст. журналістика набула статусу виробника масової інформації.
Подальші технічні відкриття й розвиток засобів масової комунікації (радіо, телебачення, інтернету) істотно розширило масову аудиторію журналістики.
Характеристика
Масова аудиторія характеризується такими конституційними ознаками:
1) вона численна (може наближатися до всього суспільства);
2) розсіяна в просторі й в часі;
3) неоднорідна;
4) анонімна;
5) припускає мінімальну взаємодію індивідів, котрі її складають;
6) має переважно невибагливі смаки та низький інтелектуальний рівень.
Значення
Аудиторія масова тотожна всьому суспільству, тож є вагомим суб’єктом соціальних комунікацій.
Побутує думка, що в інформаційну епоху внаслідок реалізації засади вибірковості інформації масова аудиторія ризикує зазнати розщеплення та фрагментації і в перспективі зникнути. Насправді ці припущення виглядають неймовірними, оскільки масова аудиторія існуватиме, допоки існуватиме масова людина.
Література
- Беспалова А. Г., Корнилов Е. А., Короченский А. П. и др. История мировой журналистики. 3-е изд., доп. и испр. Москва; Ростов-на-Дону : МарТ, 2004. 432 с.
- Трыков В. П. История зарубежной журналистики: От истоков до Второй мировой войны. Москва : Инфомедиа Паблишерз, 2007. 440 с.
- Артамонова І. М. Роль, параметри й функції масової аудиторії в нових комунікаційних моделях // Держава та регіони. Соціальні комунікації. 2013. № 2. С. 4–9.
- Яремчук С. С. Соціологія масової комунікації. Чернівці : Рута, 2015. 248 с.
Див. також
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Михайлин І. Л. Аудиторія масова // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аудиторія масова (дата звернення: 1.05.2024).
Оприлюднено: 02.07.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
