Службова частина видання
Службо́ва части́на вида́ння, Апара́т вида́ння — комплекс переважно текстових даних довідкового, пошукового, пояснювального характеру, які подають зазвичай на початкових і прикінцевих сторінках видання відповідно до традицій та видавничих стандартів певної країни; службові тексти, що доповнюють основний текст, допомагають його розуміти та орієнтуватися в ньому.
Порівняно з основним текстом, займає невеликий обсяг.
Складники службової частини друкованої книжки, журналу, газети, онлайн-ресурсу відрізняються, що зумовлено їхніми типологічними особливостями.
Структура
Апарат видання має такі елементи:
Розпізнавальний апарат (інформаційний апарат) — ідентифікує видання, подає найважливіші дані про нього, спрощує й скорочує шлях видання до читача.
Наприклад, вихідні відомості книжкового (неперіодичного) видання: надзаголовкові дані; відомості про автора(-ів); назва видання; підзаголовкові дані; вихідні дані; шифр зберігання видання (класифікаційні індекси Універсальної десяткової класифікації, Бібліотечно-бібліографічної класифікації та авторський знак); макет анотованої каталожної картки; анотація; реферат; Міжнародний стандартний номер книги (ISBN); знак охорони авторського права; надвипускні дані; випускні дані.
Довідково-допоміжний апарат — полегшує та пришвидшує роботу читача з виданням. Наприклад, зміст, покажчики (предметний, географічний, іменний, комбінований), колонтитули, списки та покажчики ілюстрацій.
Пояснювальний, науково-допоміжний апарат — допомагає читачеві осмислити основний текст у цілому, історію його творення, джерела, значення публікації (вступна стаття, передмова, післямова, коментарі та примітки).
Бібліографічний апарат — ознайомлює читача з літературними джерелами, запозиченнями у тексті твору та з літературою з цієї проблематики (бібліографічні посилання, а також бібліографічні списки чи покажчики).
Залежно від виду видання, апарат має структурні особливості. Наприклад, складним і розгалуженим є апарат наукової монографії, академічного літературно-художнього книжкового видання, значно простішим — апарат газетного видання, літературно-художнього книжкового видання для дітей тощо.
Значення
Службова частина видання слугує для ідентифікації видавця й видання, бібліографічного опрацювання й статистичного обліку, а також для орієнтування, розуміння та пошуку необхідної інформації в масиві основного тексту.
Джерела
Інформація та документація. Видання вихідні відомості (ISO 8:1977, NEQ; ISO 1086:1991, NEQ; ISO 7275:1985, NEQ) : ДСТУ 4861:2007. Київ : Держспоживстандарт України, 2009. 45 с.
Література
- Внутрішня структура книги // Вісник Книжкової палати. 2001. № 2. С. 5.
- Низовий М. А.Вступ до книгознавства. Київ : Кондор, 2009. 144 с.
- Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця. Київ : Наша культура і наука, 2010. 560 с.
- Крайнікова Т. С. Змістова культура видання: суть, чинники та критерії оцінювання. Наукові записки Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. 2011. Т. 44. С. 133–137.
- Благовірна Н. Б. Апарат видання як інтелектуальна автономність читача // Поліграфія і видавнича справа. 2017. № 2 (74). С. 147–162.
Автор ВУЕ
Див. також
Аркуш титульний книжкового видання
Покликання на цю статтю: Майстренко А. А. Службова частина видання // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Службова частина видання (дата звернення: 8.05.2024).
