Антадзе, Додо Костянтинович
Антáдзе, Додо́ (повне ім’я та по батькові — Ісаак Костянтинович; грузин. დოდო კონსტანტინეს ძე ანთაძე; 11.10.1900, с. Вардзна, тепер Харагаульський муніципалітет, регіон Імеретія, Грузія — 18.04.1978, м. Тбілісі, тепер Грузія) — театральний режисер, культурний діяч, один із засновників сучасного грузинського театру, народний артист Грузії (з 1940), народний артист СРСР (з 1971).
|
Антадзе, Додо Костянтинович (დოდო კონსტანტინეს ძე ანთაძე) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Ісаак |
| Народження | 11.10.1900 |
| Місце народження | Вардзна |
| Смерть | 18.04.1978 |
| Місце смерті | Тбілісі |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Червоного Прапора (1941, 1946, 1950), «Знак Пошани» (1958) |
Життєпис
Навчався 1919–1920 у театральній студії Г. Джабадарі у м. Тифлісі (тепер м. Тбілісі, Грузія). Учень реформатора сцени й засновника грузинського театру К. Марджанішвілі. У 1920-х працював у театрах м. Тбілісі: помічник режисера (1920–1924), режисер (1925–1927) в театрі Шота Руставелі; режисер у Тбіліському театрі робітників (1927–1928); керівник Грузинського театру юного глядача (1928).
Разом із учнями К. Марджанішвілі (В. Анджапарідзе, Т. Чавчавадзе, У. Чхеїдзе та ін.) брав участь у створенні 2-го державного театру драми в м. Кутаїсі (тепер Грузинський академічний драматичний театр імені К. Марджанішвілі) та працював у ньому: режисер (1928–1933), художній керівник і директор (1933–1938).
Очолював інші театри Грузії: Кутаїський драматичний театр імені Л. Месхішвілі (1938–1952), Тбіліський російський драматичний театр імені О. С. Грибоєдова (1952–1957), Грузинський драматичний театр імені Шота Руставелі (1957–1962). Ставив також вистави у театрі м. Гюмрі (Вірменія). Голова театральної спілки Грузії (1962‒1977). Похований в Дідубійському пантеоні.
Творчість
Режисерське мистецтво Антадзе характеризувалось цілісністю художнього задуму. Центральне місце в його творчості займали п’єси сучасних авторів. Ставив також твори світової класики.
Серед режисерських робіт: «Вільгельм Телль» Ф. Шиллера (1927), «Овече джерело» Лопе де Веги (1928), «Будинок на березі Кури» К. Каладзе (1931), обидві — спільно з К. Марджанішвілі, «Гурія Ніношвілі» Ш. Дадіані (1934), «Отелло» (1939) і «Король Лір» (1941) В. Шекспіра, «Ревізор» М. Гоголя (1952), «Хевісбері Гоча» за мотивами творів О. Казбегі (1956), «Вогни Картлі» В. Канделакі (1961),, «Кутаїсці» Л. Санікідзе (1962) та інші.
Автор мемуарів: «Дні недавнього минулого» (т. 1–2; 1966), «Поряд з Марджанішвілі: Спогади» (1975; Державна премія Грузинської РСР імені К. Марджанішвілі, 1977), в яких розповідає про створення сучасного театру в Грузії.
Нагороди
Нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (1941, 1946, 1950), орденом «Знак Пошани» (1958), медалями.
Праці
- დღეები ახლო წარსულისა: რეჟისორის მოგონებანი. თბილისი : ლიტერატურა და ხელოვნება, 1966. 403გვ.
- თეატრალური ზესტაფონი. თბილისი : ხელოვნება, 1978. 181გვ.
Р о с. п е р е к л. —
- О творчестве К. А. Марджанишвили // Константин Александрович Марджанишвили: Творческое наследие: Воспоминания: Статьи и доклады: Статьи о Марджанишвили / Ред. кол. Э. Н. Гугушвили, Д. С. Джанелидзе, В. Д. Жгенти и др. Тбилиси : Заря Востока, 1958. С. 542–562.
Література
- Февральский А. В. Театр имени Руставели: Очерк развития. Москва : Искусство, 1959. 450 с.
- Гугушвили Э. Театральные портреты. Тбилиси : Литература да Хеловнеба, 1968. 218 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мороз Т. Д. Антадзе, Додо Костянтинович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антадзе, Додо Костянтинович (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
