Анджапарідзе, Веріко Івліанівна
Анджапарíдзе, Веріко́ Івліа́нівна (груз. ვერიკო ივლიანეს ასული ანჯაფარიძე; 06.10.1897, м. Кутаїс, тепер м. Кутаїсі, Грузія — 31.01.1987, м. Тбілісі, тепер Грузія) — актриса театру і кіно, театральний режисер, педагог, народна артистка СРСР (з 1950). Дружина народного артиста СРСР М. Чіаурелі.
|
Анджапарідзе, Веріко Івліанівна (ვერიკო ივლიანეს ასული ანჯაფარიძე) | |
|---|---|
| Народження | 06.10.1897 |
| Місце народження | Кутаїсі |
| Смерть | 31.01.1987 |
| Місце смерті | Тбілісі |
| Напрями діяльності | театр, кіно |
| Відзнака | народна артистка СРСР (з 1950) |
Життєпис
Народилася у дворянській родині, батько працював нотаріусом. Навчалась 1916–1917 в Школі актора Малого театру С. Айдарова (м. Москва), 1918–1920 — в студії Г. Джабадарі (м. Тбілісі).
Працювала 1920–1926 в Грузинському драматичному театрі імені Шота Руставелі, 1926–1928 — в театрах міст Батума (тепер Батумі) та Тифліса (тепер Тбілісі).
З 1928 — актриса 2-го державного театру під керівництвом К. Марджанішвілі (спочатку діяв у м. Кутаїсі, від 1930 — у м. Тбілісі; тепер Тбіліський державний академічний драматичний театр імені К. Марджанішвілі), де працювала до кінця життя (з перервою 1932–1933, коли грала в Московському реалістичному театрі під керівництвом М. Охлопкова). Протягом 1957–1960 була художнім керівником театру.
Похована в Пантеоні на горі Мтацмінда у м. Тбілісі.
Творчість
Актриса яскравої індивідуальності, великої акторської енергії, щирості почуттів, сценічної чарівності. Мала широкий творчий діапазон — від трагічних до комічних ролей.
Ролі в театрі: Саломея (однойменна п’єса О. Вайлда), Офелія («Гамлет» В. Шекспіра), Юдіф («Уріель Акоста» К. Гуцкова), Графиня Альмавіва («Одруження Фігаро» П. Бомарше), Маргарита Готьє («Дама з камеліями» за А. Дюма-сином), Клеопатра («Антоній і Клеопатра» В. Шекспіра), Мірандоліна («Господиня заїзду» К. Гольдоні), Бабуся Евхенья («Дерева вмирають стоячи» А. Касона), Медея (однойменна трагедія Евріпіда), Мати («Мати» К. Чапека), Джавара («Вигнанець» Важа Пшавели), Даріджан («Його зірка» І. Мосашвілі) та інші. Втілила образ української жінки (Галина Романівна) у п’єсі О. Корнійчука «Пам’ять серця» (1971, режисер Д. Алексідзе). Режисер-постановник низки вистав.
Знімалася в кіно з 1923. Зіграла ролі в понад 30 фільмах. Серед ролей у кіно: Княгиня Манана Бараташвілі («Арсен», 1937), Русудан («Георгій Саакадзе», 1942), Отарова вдова (однойменний фільм, 1957), усі — режисер М. Чіаурелі, Княгиня («Кето і Коте», 1948), Дафіна («Великий воїн Албанії Скандербег», 1957, режисер С. Юткевич), Прочанка («Покаяння», режисер Т. Абуладзе, 1984) та інші.
Викладала в Грузинському театральному інституті імені Шота Руставелі (тепер Грузинський університет театру і кіно імені Шота Руставелі). Підтримувала дружні зв’язки з М. Бажаном, О. Корнійчуком, П. Тичиною.
Нагороди й визнання
Герой Соціалістичної праці (з 1979).
Державні (Сталінські) премії СРСР (1943, 1946, 1952). Державна премія Грузинської РСР імені К. Марджанішвілі (1975). Державна премія Грузинської РСР імені Шота Руставелі (1979).
Література
- История советского драматического театра : в 6 т. Москва : Наука, 1966–1971.
- Урушадзе Н. А. Верико Анджапаридзе. Москва : Искусство, 1972. 190 с.
- Ниникашвили К. Г. Верико Анджапаридзе. Тбилиси : Театральное общество Грузии, 1979. 40 с.
- Гращенкова И. Н. Киноантропология ХХ. Москва : Человек, 2014. 895 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мороз Т. Д. Анджапарідзе, Веріко Івліанівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анджапарідзе, Веріко Івліанівна (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
