Антипротон
Антипрото́н (від анти… та протон), p ̃, p— — античастинка відносно протона. Маса та спін антипротона такі самі, як у протона, баріонне число В = -1. Електричний заряд (і магнітний момент) антипротона від’ємний і дорівнює за абсолютною величиною електричному заряду (і магнітному моменту) протона. Антипротон уперше виявили експериментально 1955 О. Чемберлен, Е. Сегре, К. Дж. Віганд (1915–2000; США) і Т. Дж. Іпсілантіс (1928–2000; США — Швейцарія) у Каліфорнійському університеті у Берклі на пришвидшувачі протонів із максимальною енергією 6,3 ГеВ. За відсутності речовини антипротон, як і протон, із дуже високим ступенем точності стабільний. У речовині «час життя» повільного антипротона визначається швидкістю його анігіляції. Згідно з кварковою моделлю адронів, антипротон складається з трьох конституентних антикварків: двох u-кварків і одного d̃-кварка. Наявність антипротона у променях космічних свідчить про існування космічних джерел цих античастинок.
Література
- Sundaresan M. K. Handbook of Particle Physics. Boca Raton : CRC Press, 2019. 464 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вакуленко М. О. Антипротон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антипротон (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів