Антиради
Антира́ди (від анти… та радіація) — речовини, що підвищують стійкість матеріалів до дії іонізуючого опромінювання.
Уведення антирадів до складу матеріалів, поряд із використанням зовнішнього захисту, — один із методів підвищення радіаційної стійкості.
Найпоширеніші антиради — ароматичні сполуки: вуглеводні, феноли, тіофеноли, тіонафтоли. Уміст ароматичних антирадів у матеріалі становить зазвичай 0,1–10 %.
Захисні антирадіаційні властивості також виявляють деякі загусники мастильних (див. Мастила) матеріалів (стеарати алюмінію та бісмуту), інгредієнти гумових сумішей (сірка, тетраметилтіурамдисульфід) та ін.
Ефектного антирадіаційного захисту, особливо в умовах, що сприяють перебігу процесів окиснення (за підвищених температур, атмосферних впливів тощо), досягають за сумісного використання антирадів з антиоксидантами. У цьому разі виникає синергетичний (див. Синергія) ефект.
Література
- Тугов И. И., Кострыкина Г. И. Химия и физика полимеров. Москва, 1989.
- Мельник Л. І. Хімія і фізика полімерів. Київ, 2019.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Каменська Т. А. Антиради // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антиради (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів