Антонович-Мельник, Катерина Миколаївна
Антоно́вич-Ме́льник, Катери́на Микола́ївна (01.12.1859, м. Хорол, тепер Полтавської області, Україна — 12.01.1942, м. Київ, тепер Україна) — археолог, історик і громадський діяч, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (з 1909). Дружина В. Антоновича.
|
Антонович-Мельник, Катерина Миколаївна | |
|---|---|
| Народження | 01.12.1859 |
| Місце народження | Хорол |
| Смерть | 12.01.1942 |
| Місце смерті | Київ |
| Місце поховання | Байкове кладовище, Київ |
| Місце діяльності | Київ |
| Напрями діяльності | археологія, історія, громадська діяльність |
Життєпис
Народилася у дворянській сім’ї лікаря. Закінчила Полтавську гімназію (1877) та історико-філологічне відділення Вищих жіночих курсів у м. Києві (1883). Прослухала курс історії у В. Антоновича. Підготувала до друку текст його лекцій з історії Давньої Русі, козацтва (видано літографським способом 1879, 1882 та 1884).
1880 перебувала в Австро-Угорщині й Італії з метою вивчення історичних пам’яток. Під керівництвом В. Антоновича займалася упорядкуванням судових справ у Київському центральному архіві (1882–1886). Протягом 1888–1913 — лаборантка й консерваторка археологічного музею Університету Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
1896 і 1900 разом із В. Антоновичем подорожувала до Італії.
Одна з організаторів археологічних з’їдів у містах Києві (1899) та Харкові (1902). У 1913 підписала (разом із М. Біляшівським, М. Василенком, Д. Дорошенком, С. Єфремовим, О. Левицьким, В. Перетцем, О. Русовим, Є. Чикаленком та ін.) документ «В справі зміни статуту Наукового товариства імені Шевченка у Львові».
Була членом товариства «Просвіта» у м. Львові, Українського наукового товариства в м. Києві, Московського імператорського археологічного товариства та ін.
З 1919 працювала в Українській академії наук (тепер Національна академія наук України): завідувачка бібліотеки 1-го відділу, співробітник комісій для складання історико-географічного та біографічного словників. З 1920 — редактор і другий головний редактор із проблем мови та перекладів комісії з видання праць В. Антоновича.
Від 1921 — заступник голови Археологічного відділу Всеукраїнського археологічного комітету при УАН. З 1924 — дійсний член Історичної секції при ВУАН. У 1925 за дорученням УАН керувала археологічними розкопками на території Софійського собору в м. Києві та в Кременчуцькому районі Полтавської області, а 1927 — у Золотоніському районі Черкаської області.
З 1928 — відповідальний співредактор (спільно з М. Ткаченком) комісії з видання праць В. Антоновича (планувалося 9 томів). 1928–1930 займалася редагуванням цього видання (підготувала 5 томів; перший том опубліковано 1932). Улітку 1930 звільнена з роботи після чистки в апараті ВУАН. У першій половині 1930-х багаторазово порушувала питання про видання праць В. Антоновича. 1934 піддана нищівній критиці за «націонал-фашистські настанови» у виданні першого тому «Творів» В. Антоновича. За часів Другої світової війни та німецької окупації знов клопотала про видання його праць.
Похована на Байковому цвинтарі м. Києва поруч із В. Антоновичем. Після смерті вченої рукописи, фотографії та документи В. Антоновича, що зберігалися у неї, передано до Головного історичного архіву ім. В. Антоновича, очолюваного В. Міяковським.
Наукова діяльність
1892–1893 описала музейну колекцію О. Поля в м. Катеринославі (тепер м. Дніпро; це зібрання стало основою сучасного Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького) та склала її каталог.
Як археолог працювала спочатку під керівництвом В. Антоновича, а потім самостійно. Її археологічні праці доповнювали дослідження, тематично пов’язані зі студіями В. Антоновича стосовно поширення певних етнічних і культурних типів у басейні річки Дніпра (полян, древлян, волинян, тиверців, радимичів та ін.).
Антонович-Мельник здійснювала також археологічні розкопки язичницького кладовища в історичній частині м. Києва, поховань скіфської доби на Полтавщині та Київщині, палеолітичної культури поблизу м. Студениці (тепер територія Хмельницької області, затоплена водами Дніпровського водосховища), неолітичних стоянок на Волині, Слобожанщині, території теперішніх Київської, Дніпропетровської, Полтавської областей тощо.
Перекладала з іноземних мов. Серед перекладів, зокрема, твори Е. Ожешко, Ф. Равіти-Гавронського, спогади іноземців для книги «Мемуари, що стосуються історії Південної Росії» (1890–1896, т. 1–2) тощо.
1928 опублікувала частину невиданих рукописів В. Антоновича й організувала при Історичній секції ВУАН виставку, присвячену 20-й річниці його смерті.
Праці
- Путевые очерки Подолья // Киев. старина. 1884. № 5; № 7; № 10; 1885. № 11; № 12.
- На Днестровском «побережьи» // Киев. старина. 1887. № 8.
- Сведения о походе в Крым Михаила Дорошенка // Киев. старина. 1896. № 11.
- Раскопки в земле Лучань, произведенные в 1897 и 1898 гг. // Труды ХI Археологического съезда в Киеве 1899 : в 2 т. Москва, 1901. Т. 1.
- Майданові городища на Україні // Записки Укр. наук. тов-ва в Києві. 1908. Кн. 3.
- Археологічні досліди на Кременчужчині // Коротке звідомлення Всеукраїнського Археологічного комітету за археологічні досліди року 1925 (з каталогом звідомної виставки). Київ, 1926.
- До археологічної статистики степової Полтавщини // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського. З нагоди шістьдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльности. Київ, 1928.
- З невиданих рукописів В. Б. Антоновича // Україна. 1928. Кн. 6.
- Василь Григорович Ляскоронський (некролог) // Записки історично-філологічного відділу ВУАН : в 26 кн. Київ, 1929. Кн. 24.
- До видання 1 тому творів В. Антоновича // Антонович В. Б. Твори : в 3 т. Київ, 1932. Т. 1.
Література
- Мельник Екатерина Николаевна (по мужу Антонович) // Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Полтава, 1912.
- Императорское Московское археологическое общество в первое пятидесятилетие его существования (1864–1914 гг.). Москва, 1915
- Життєпис К. М. Мельник-Антоновичевої. Реєстр друкованих праць К. М. Мельник-Антоновичевої // Записки історично-філологічного відділу ВУАН : в 26 кн. Київ, 1923. Кн. 2–3.
- Ходак О. Вистава на пам'ять В. Б. Антоновича // Прапор марксизму. 1928. № 2.
- Слизький І. Про націонал-фашистські настанови у виданні 1 тому творів В. Антоновича // Записки іст.-археогр. ін-ту. 1934. Т. 1.
- Руденко Г. Г. Життєвий та творчий шлях К. М. Мельник-Антонович // Іст. і культ. Придніпров’я: невідомі та маловідомі сторінки. 2009. Вип. 6.
- Нікітенко А. І. В. Антонович та К. Мельник: у контексті подружнього життя та наукової співпраці // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті : в 15 вип. Дніпропетровськ, 2013. Вип. 11.
- Якімова І. В. Жінка-археолог — поява нової ідентичності // Вісник Дніпроп. ун-ту. 2015. Т. 23. № 1.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ясь О. В. Антонович-Мельник, Катерина Миколаївна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антонович-Мельник, Катерина Миколаївна (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
