Антропов, Олексій Петрович

Антро́пов, Олексі́й Петро́вич (рос. Антропов, Алексей Петрович; 25.03.1716, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — 23.06.1795, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація) — художник, майстер станкового та монументального живопису, іконописець, один із піонерів жанру світського портрета в російському образотворчому мистецтві.

Антропов, Олексій Петрович
Народження	1716
Місце народження	Санкт-Петербург, Росія
Смерть	1795
Місце смерті	Санкт-Петербург, Росія
Місце поховання	Санкт-Петербург, Росія
Напрями діяльності	мистецтво образотворче, живопис

Життєпис

Народився в сім’ї майстра Канцелярії від будівель (закладу, що готував майстрів із будівництва). З 1732 навчався у цьому закладі, де вивчав живопис, серед педагогів — Л. Каравак, А. Матвєєв, І. Вишняков. Із 1739 працював у Канцелярії від будівель учнем у живописній команді майстра І. Вишнякова; з 1739 — підмайстер, з 1760 — майстер. Наприкінці 1750-х удосконалював своє мистецтво, навчаючись у П. Ротарі.

Становлення митця відбулося в м. Санкт-Петербурзі. Періоди творчості — петербурзький, київський, московський, знову петербурзький.

У 1752– 1755 працював у м. Києві над розписами Андріївської церкви.

1756 розписував Головинський палац у м. Москві. 1759 був призначений живописним майстром у Московському університеті.

1761 О. Антропов переїхав до м. Петербурга, де був призначений головним наглядачем живописних та іконописних робіт Святійшого Синоду та навчав молодих митців. Мав власну майстерню, в його оселі часто бували українські майстри. 1789 передав свій будинок для влаштування народного училища. Серед учнів О. Антропова — Д. Левицький, П. Дрождін.

Похований на цвинтарі Олександро-Невської лаври у м. Санкт-Петербурзі.

Творчість

За стилем доробки Антропова відносять як до бароко, так і до раннього просвітницького класицизму — залежно від періоду та специфіки виконуваних замовлень.

Антропов відомий передусім завдяки портретному живопису та написаній ним галереї образів російської знаті 2-ї пол. 18 ст. Займався також оздобленням світських і культових будівель, створенням іконостасів. Серед монументальних замовлень — оздоблення Зимового (1744–1745), Нового Літнього (1748) та Анічкового палаців (1750; усі — м. Санкт-Петербург), Оперного дому (1750; м. Москва), споруд Царського Села (1749) та Петергофа (1750). Майже всі зразки втрачено, як і переважну більшість робіт, створених до київського періоду.

Портрети можна умовно поділити на репрезентативні та камерно-психологічні, які вирізняє лаконічність, увага до психологічної характеристики моделі та монохромність палітри. Для раннього періоду характерне тяжіння до традицій парсуни, площинність образів, репрезентативність, відстороненість. До світських творів барокового та рокайльного типу з рисами парсуни можна віднести портрети великої княгині Катерини Олексіївни (1753), великого князя Петра Федоровича (1753), імператорів Петра ІІІ (1762) та Катерини ІІ (1766). Глибока характеристика внутрішнього світу моделей та стримана палітра притаманні портретам А. Ізмайлової (1759), графині М. Румянцевої (1764), В. Фермора (1765), автопортрету (1784) тощо.

Був запрошений до участі в оздобленні коронаційних свят на честь Катерини ІІ (1762–1763). Пізній період творчості позначений частим зверненням до іконопису.

Українська складова

Київський період творчості художника — 1752–1756. Антропов отримав замовлення на внутрішнє оздоблення Андріївської церкви й виконав його найбільш значущу частину: роботи для купола, іконостаса, вівтаря, склепіння притвору. Ікони для іконостасу привіз із Петербурга та встановив на місці; частину було написано його вчителем І. Вишняковим. Наймасштабнішим серед київських творів Антропова для Андріївського храму став запрестольний образ «Таємна вечеря» (1754), серед ін. робіт: «Зішестя св. Духа» та «Св. Андрій» (розписи), ікони «Успіння Богородиці», «Благовіщення» (усі — 1752) тощо.

Література

Коваленская Н. История русского искусства XVIII века. Москва : Изд-во МГУ, 1962. 374 с.
Лапшина Т. Русское искусство XVIII века. Москва : Издательство Академии художеств СССР, 1963. 76 с.
Всеобщая история искусств. Москва : Искусство, 1964. 925 с. Т. 4.
Молева Н., Белютин Э. Живописных дел мастера. Канцелярия от строений и русская живопись первой половины XVIII века. Москва : Искусство, 1965. 335 с.
Сахарова И. Алексей Петрович Антропов. 1716–1795. Москва : Искусство, 1974. 240 с.
Ильина Т. В., Станюкович-Денисова Е. Ю. Русское искусство ХVIII века. Москва : Юрайт, 2015. 610 с.

Автор ВУЕ

Ю. В. Романенкова

Покликання на цю статтю: Романенкова Ю. В. Антропов, Олексій Петрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антропов, Олексій Петрович (дата звернення: 7.05.2024).