Анчар

Анча́р (Antiaris) — монотипний рід рослин родини шовковицевих.

Єдиний вид у його складі — анчар отруйний або упас-дерево (Antiaris toxicaria) з кількома підвидами і варіаціями. Вічнозелені високі дерева 25–45(60) м заввишки, з прямими стовбурами діаметром до 180 см, дошкоподібними коренями-підпорками до 3 м заввишки, невеликою овальною кроною. Листки прості, округлі, еліптичні або серцеподібні, завдовжки 7,5–20 см і 3,5–8,5 см завширшки, з цілісним або зубчастим краєм. Однодомні рослини з невиразними квітками: чоловічі — зібрані в головчасте суцвіття, жіночі — поодинокі, сидячі чи об’єднані по 2 з численними приквітками в грушоподібних суцвіття. Плодикістянки дрібні, довгастоокруглі, яскраво-червоні до червоно-фіолетових, соковиті, їстівні, зібрані в супліддя, як і в інших видів родини. Розповсюдження насіння відбувається завдяки зоохорії та антропохорії. Основні хромосомні числа (див. Хромосомний набір) 2n = 24, 28. Рослини містять алкалоїди, глікозиди, завдяки яким є отруйними, що здавна використовувалося місцевим населенням: молочним соком обробляли наконечники стріл.

Загальне поширення виду — тропіки Старого Світу (тропічна Африка, о. Мадагаскар, тропічна Азія до Філіпінських островів та островів Фіджі). Анчар отруйний — рідкісна рослина, переважно зростає в розріджених лісах до 1 500 м над рів. м., поодиноко в саванах і на прибережних плато, як у посушливих умовах, так і в дощових або заболочених лісах. Рослини виду мають господарську цінність: деревина є експортною сировиною; луб’яні волокна дерев використовують для виготовлення мішковини; плоди — кармінової фарби; екстракти застосовують у традиційній китайській медицині для виготовлення лікарських препаратів.


Література

  1. Boer E., Sosef M. Antiaris Lesch // Prosea: Plant Resources of South-East Asia : in 19 vol. / Ed. by M. Sosef, L. Hong, S. Prawirohatmodjo. Leiden, 1998. Vol. 5/3. P. 73–75.
  2. Kankam B., Oduro W. Frugivores and Fruit Removal of Antiaris toxicaria (Moraceae) at Bia Biosphere Reserve, Ghana // Journal of Tropical Ecology. 2009. Vol. 25. Is. 2. P. 201–204.
  3. Ugwoke C. E., Anze S. P., Nweze A. E. et al. Pharmacognostic Evaluation of the Leaf of Antiaris toxicaria (Family: Moraceae) // International Journal of Pharmaceutical Sciences and Research. 2017. Vol. 8 (6). P. 2696–2700.

Автор ВУЕ

Я. О. Межжеріна


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Межжеріна Я. О. Анчар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анчар (дата звернення: 10.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.08.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶