Аньхой
Аньхо́й, Аньхуей — провінція, адміністративно-територіальна одиниця Китаю.
|
Аньхой | |
|---|---|
| Тип | провінція |
| Адміністративний центр | Хефей |
| Країна | Китай (держава) |
| Площа (кв. км) | 139900 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 63200 |
| Густота населення (осіб на кв.км) | 452 |
| Адміністративні кордони | Цзянсу, Чжецзян, Цзянсі, Хубей, Хенань, Шаньдун |
Зміст
Географічне положення
Розташована на сході Китаю, у пониззі річок Хуайхе і Янцзи. Має внутрішньоконтинентальне положення, межує з провінціями Цзянсу (на північному сході), Чжецзян (на південному сході), Цзянсі (на півдні), Хубей (на заході), Хенань (на північному заході), Шаньдун (на півночі).
Адміністративний поділ
У межах провінції виокремлюють 16 міських округів. Адміністративний центр — м. Хефей. Територія — 139,9 тис. км², за іншими даними (2017, інформаційне бюро Держради КНР) — 140,1 тис. км2.
Історична довідка
Територія сучасної Аньхой була густо заселена ще за часів імперії Мін, чому сприяло близьке розташування до її столиці — м. Нанкіна. Як територіальна одиниця Аньхой сформувався в епоху Цін. У 17 ст. його землі входили до провінції Цзяннань. Згодом унаслідок адміністративної реформи 1660-х у її межах утворилися управи Аньцин і Хойчжоу, за першими складами яких потім почали називати нову виділену провінцію — Аньхой.
Тривалий час столицею було м. Аньцин. 1946 її офіційно перенесено до м. Хефею.
Природа
В Аньхой виділяють 5 фізико-географічних районів: рівнина Хуайбей; рівнина Хуайхе; гірський хребет Дабешань, що є вододілом між долинами річок Хуайхе та Янцзи; рівнина Нижньої Янцзи; гористі райони Південної Рівнини — слабкохвилясті, слабко розчленовані, абсолютна висота — 100–150 м. На південь простягається гірський масив Хуаншань, складений гранітами та осадовими породами. Найвища точка — г. Ляньхуафен, або пік Лотоса (1 873 м).
Гідрографія
На Півночі Аньхой тече велика річка Хуайхе, що приймає притоки Інхе, Сіфейхе (ліві) тощо. Південна частина провінції розташована в пониззі р. Янцзи, що має ширину русла від 1,7 до 2,3 км і утворює кілька великих островів. Річки Янцзи та Хуайхе транспортують багато наносів, які заповнюють їх заплави настільки, що русла цих річок іноді лежать вище рівня рівнини. Це призводить до періодичних повеней. Для захисту від останніх збудовано великі протипаводкові споруди.
На південь від м. Хефею лежить прісноводне озеро Чаоху — одне з найбільших у Китаї (площею близько 760 км2). У долині р. Янцзи також розташовані великі озера Лонганху, Дагуань, Поху (усі площею понад 150 км2) та ін.
Ґрунти
Переважають алювіальні ґрунти, подекуди — коричневі ґрунти. Поширені також антропогенні ґрунти, серед яких — рисові.
Клімат мусонний помірний, у південній частині — мусонний субтропічний, із вираженими 4 порами року. Пересічні середньодобові температури січня — близько +5 °С, липня — +25–27 °С (удень — до +33 °С при відносній вологості 90–100 %). Середньорічна кількість опадів — від 910 мм на півночі, до 1 100 мм на півдні. Сезон мусонів — від кінця червня до серпня, у цей період випадає 160–200 мм опадів щомісяця.
Рослинний і тваринний світ
Рослинний покрив значно трансформований унаслідок тривалого сільськогосподарського освоєння територій. Значні площі в долинах річок зайняті рисовими чеками, підвищені рівнинні ділянки — полями зернових культур і технічних культур. Лише в горах Хуаншань збереглися ділянки природної рослинності з багатим видовим складом (майже 1 400 видів рослин). Лісистість у горах — 56 %, в інших районах Аньхой — до 8 %. Серед основних деревних порід — сосна Массона, хуаншаньська сосна тощо. У нижній частині гір (до 600 м) — мішані ліси з дубом монгольським. Трапляється гінкго дволопатеве.
Тваринний світ у всій провінції, за винятком гірського масиву, збіднений. Збереглися макака тибетський і макака резус, різні гризуни тощо. Є також ендеміки: кілька видів цибуль (Allium plurifoliatum, Allium listera та ін.). алігатор китайський, остання популяція якого (бл. 100 особин) перебуває під охороною.
Населення
Загальна кількість населення — 63,2 млн осіб, густота — 452 особи/км2 (2018, оцінка). Етнічний склад одноманітний (2010, перепис) — переважають хань (99,3 %). За віковими групами: 0–14 років — 17,8 %, 15–64 років — 72,0 %, 65 років і більше — 10,2 %. За статевими групами: жінки (49,2 %), чоловіки (50,8 %).
2018 природний приріст населення становив 6,45 ‰. Рівень урбанізації (2018, оцінка) — 54,7 %. Частка міського населення збільшується через масову трудову міграцію селян. Найбільші міста (2017, оцінка): Хефей (4 млн 470 тис. осіб), Хуайнань (2 млн 420 тис. осіб), Уху (2 млн 400 тис. осіб), Хуайбей (1 млн 114 тис. осіб).
Найбільші міські округи (2018, оцінка): Хефей (8 млн 87 тис. осіб), Фуян (8 млн 207 тис. осіб), Сучжоу (5 млн 681 тис. осіб), Бочжоу (5 млн 237 тис. осіб), Луань (4 млн 837 тис. осіб), Аньцин (4 млн 691 тис. осіб), Уху (3 млн 748 тис. осіб) та ін.
Господарство
Промисловість
Промисловість почала активно розвиватися в 1990-х. Загалом Аньхой вважається одним із центрів видобутку вугілля в Китаї. Так, зокрема «Вугледобувна компанія Хуайнань» здійснює видобуток антрациту (близько 3 млн т, 2017). Традиційною галуззю є цементна промисловість: тут діють 4 відповідні великі комбінати. У м. Мааньшані функціонує сталеплавильний комбінат. Розвинені також хіміко-фармацевтична, біотехнологічна, меблева, легка й харчова промисловості. У провінції виникли великі індустріальні парки, що спеціалізуються на виробництві верстатів і технологічного обладнання (м. Хефей), електроніки, телекомунікаційного обладнання та кабелів, рідкокристалічних моніторів (міста Хефей і Уху). Автомобільні заводи компаній «Чері Отомобіл Ко.» («Chery Automobile Co.») розташовані у містах Уху, Хефеї та Сюаньчені, «Джі-ей-сі Моторс» («JAC Motors») — у м. Хефеї. Діють потужні ТЕС, серед них — Піньвей (4 400 МВт), Уху-Хуадянь (2 320 МВт). Регіональний ВВП — 3 трлн юанів, близький до рівня м. Пекіна (2018).
Сільське господарство
Аньхой є одним з основних сільськогосподарських районів Китаю: тривалий час провінція була власне аграрною. Тут вирощують переважно зернові (рис, пшеницю, ячмінь), сою, тютюн, бавовну. Розвинені також овочівництво, свинарство, риборозведення у водосховищах і ставках.
Сфера обслуговування
У великих містах провінції стрімко розвивається роздрібна торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування населення, телекомунікації. Туризм переважно внутрішній, зокрема відвідувачів цікавить центр традиційної китайської медицини, де виробляють майже 70 % усіх лікарських і профілактичних засобів для альтернативної медицини в країні, — у м. Бочжоу. Загальна кількість закордонних туристів — бл. 5,5 млн осіб (2017).
Транспорт
В Аньхой розвинена мережа автошляхів і залізниць. Швидкісні залізниці з’єднують адміністративний центр провінції з містами Пекіном, Шанхаєм, Фучжоу тощо. Судноплавство по річці Янцзи має велике значення для перевезення вугілля та ін. вантажів. Найбільші річкові порти — Аньцин та Уху. Є декілька комерційних аеропортів, зокрема діє міжнародний аеропорт Хефей Сіньцяо (11 млн пасажирів, 2017).
Наука, освіта, культура
Упродовж 1990–2010 у провінції зросла кількість шкіл, закладів середньо-технічної та вищої освіти. На 2017 діють понад 2 800 середніх шкіл та 100 коледжів і університетів. Серед закладів вищої освіти — Аньхойський медичний університет (заснований 1926); Аньхойський університет (1928), Науково-технологічний університет Китаю (1958; усі — у м. Хефеї), Аньхойський педагогічний університет (1928; м. Уху), Аньхойський фінансово-економічний університет (1959; м. Бенбу) тощо.
Починаючи з 1990-х активно розвивається наука, насамперед фізика. У м. Хефеї діють Інститут фізичних наук Академії наук Китаю (2001), Центр дослідження синхротронного випромінювання (1984), Національний обчислювальний центр (1995).
У провінції діють понад 170 музеїв і 120 публічних бібліотек (2017).
Археологічні знахідки з різних районів провінції зберігаються в Музеї провінції Аньхой (1956). Південь Аньхой є батьківщиною Хуейської опери, одного з різновидів традиційної китайської опери.
2010 відкрито Великий театр у м. Хефеї (на 1 500 глядачів). Зводяться також торговельно-розважальні центри, кінотеатри тощо.
Одна з найдавніших пам’яток архітектури провінції — храм Мінцзяо (орієнтовно 6 ст.) у м. Хефеї, що вважається одним із найдавніших буддійських храмів у світі. Руїни давнього міста епохи Мін збереглися в повіті Феньян, пагода Чженьфен заввишки 72 м (1570) — у м. Аньцині.
Спорт
У провінції збудовано низку сучасних багатофункціональних стадіонів. Зокрема, у м. Хефеї розташований Олімпійський спортивний центр на 60 тис. місць, у м. Аньцині — спортивний центр на 40 тис. місць.
Література
- The Oxford Companion to the Economics of China / Ed. by S. Fan, R. Kanbur, S. Wei et al. Oxford : Oxford University Press, 2014. 536 p.
- China Statistical Yearbook 2017. Beijing : China Statistics Publishing House, 2017. 943 p.
- China Statistical Yearbook 2018. Beijing : China Statistics Publishing House, 2018. 943 p.
- China Statistical Yearbook 2019. Beijing : China Statistics Publishing House, 2019. 943 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Аньхой // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аньхой (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
