Апарат
Апара́т (лат. apparatus — устаткування, обладнання) — багатозначний термін.
1) У техніці — сукупність технічних приладів, пристроїв та допоміжного обладнання, що забезпечує можливість використання та вироблення різних видів енергії (механічної, хімічної, теплової, електромагнітної, оптичної, радіаційної тощо) для зміни просторово-часового стану об’єкта та визначення його поточних інформаційних параметрів.
2) У біології — сукупність [орган (у біології)|органів] або [органела|органел], об’єднаних виконанням певних функцій в організмі чи клітині. У деяких випадках — те саме, що й система органів: травний, видільний, статевий, опорно-руховий апарат тощо. Також умовна назва топографічно й функціонально об’єднаної частини системи органів (напр., ротовий апарат у комах є частиною травної системи; вестибулярний апарат — частина сенсорної системи, клапанний апарат серця — складник кровоносної системи людини тощо). На відміну від систем, органи, які утворюють апарат, переважно різного походження, але пов’язані розташуванням і виконанням однакових функцій. Так, допоміжний апарат ока (повіки, кон’юктива, м’язи очного яблука, слізні залози, сльозовивідні шляхи) забезпечує функціонування зорового аналізатора, але походження складників апарата різне. Апарати, що виконують подібні функції й мають однакові назви, у різних організмів відрізняються за будовою (напр., ротові апарати різних видів комах, ракоподібних; генетичний апарат прокаріотів і еукаріотів тощо).
3) У науці — теоретико-методологічні засади, які визначають спрямованість, логіку, умови й засоби підготовки і проведення наукового дослідження. Науковий апарат розроблюється на першому (початковому) етапі дослідницької роботи, відповідно до стрижневої, концептуальної ідеї. Означує вихідні позиції дослідника та напрями здійснюваного ним наукового пошуку. Включає формулювання базових компонентів будь-якого дослідження: актуальності, теми, проблеми, об’єкта й предмета, гіпотези, завдань, методів, наукової новизни, теоретичної та практичної значущості тощо. Як окремі компоненти наукового апарату виділяють понятійний (понятійно-категоріальний), методологічний, математичний, бібліографічний (довідково-бібліографічний), науково-допоміжний (примітки, додатки, рисунки тощо) та ін. Науковий апарат дослідження виконує науково-організаційну, системотвірну, регулятивну, евристичну, ілюстративну тощо функції.
4) У менеджменті — система управлінських органів чи їхніх представників; установа або сукупність установ, які обслуговують та забезпечують функціонування певної галузі управління.
5) В управлінні персоналом — сукупність працівників установи, які в межах певної організаційної структури управління виконують низку визначених функціональних обов’язків.
Термін застосовується в усіх галузях наукового пізнання і практичної діяльності.
Див. також
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Апарат // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апарат (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.06.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
