Апатриди

Апатри́ди (від а... ― заперечний префікс і грец. πατρίς (πατρίδος) — батьківщина) ― особи, що не мають громадянства або підданства жодної з держав світу і не володіють доказами, які могли б встановити їхню належність до громадянства чи підданства будь-якої держави.

Причини появи апатридів ― негативні колізії законодавств держав про громадянство; позбавлення громадянства державою; добровільна відмова від громадянства та ін. Сучасна доктрина міжнародного права розрізняє поняття апатридів де-факто (близьке до поняття біженців, але біженці не можуть набути статусу апатрида) та апатридів де-юре. Розрізняють апатридів абсолютних (апатридів за народженням) та апатридів відносних (осіб, що втратили громадянство). За звичаєвою нормою правове положення апатридів визначають за законодавством держави постійного проживання (принцип ефективного громадянства) та, з певними винятками, прирівнюють до правового статусу місцевого населення. За внутрішньодержавним правом апатриди володіють переважно статусом іноземців, проте, на відміну від останніх, позбавлені права на дипломатичний захист. Становище апатридів є правовою аномалією й суперечить правам людини, оскільки апатриди не можуть користуватись правами, які мають громадяни. Сучасне міжнародне право спрямоване на стимулювання зменшення випадків апатризму:

  • Конвенція про статус апатридів (1954) встановлює для них статус іноземців;
  • Конвенція про громадянство заміжньої жінки (1957) передбачає, що укладання чи розірвання шлюбу з іноземцем або зміна громадянства чоловіком не повинні автоматично впливати на громадянство жінки (призводити до його втрати);
  • Конвенція про скорочення безгромадянства (1961) визначає сприятливий порядок набуття апатридами громадянства держави постійного проживання, орієнтує на переважання «права ґрунту» при визначенні громадянства особи, встановлює заборону позбавлення особи громадянства, якщо внаслідок цього вона стане апатридом (крім випадків неправомірно набутого громадянства).

Правовий статус апатридів в Україні визначає Закон «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (2011) в редакції від від 29.04.2018.

Джерела

  • Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : Закон України № 3773-VI від 22.09.2011 // Відомості Верховної Ради України. 2012. № 19–20. Ст. 179. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17

Література

  1. Умови громадянства / За ред. Б. ван Стінбергена ; Пер. з англ., передмова та примітки О. О. Іваненко. Київ : Український Центр духовної культури, 2005. 264 с.
  2. Statelessness and the Benefits of Citizenships: a Comparative Study / Ed. by Blitz Brad K., Lynch Maureen. Geneva : Geneva Academy of International Humanitarian Law and Human Rightsand International Observatory on Statelessness, 2009. 123 p.
  3. Нігреєва О. О. Концепція безгромадянства de facto у міжнародному праві // Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова. 2012. Т. 17. Вип. 17. С. 41–48.
  4. Олефіренко Е. О. Конституційно-правовий статус апатридів в умовах глобалізації та світової інтеграції // Порівняльно-аналітичне право. 2015. № 6. С. 62–64.
  5. Дахова І. І. Принцип запобігання виникненню випадків безгромадянства в міжнародних актах і законодавстві України // Форум права. 2015. № 4. С. 79–83 URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/FP_index.htm_2015_4_15.pdf

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Головченко В. І. Апатриди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апатриди (дата звернення: 27.04.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶