Апендикулярії (Appendicularia)

Апендикуля́рії (Appendicularia) — клас хордових тварин підтипу покривників.

Характеристика

Тіло апендикулярій завдовжки від кількох міліметрів до 1 см і складається з тулуба й хвостового відділу, в якому розміщена хорда. Покриви тіла продукують слиз. З нього формується драглистий будиночок, в якому тварина може вміститися цілком. Хвіст апендикулярій біля основи на 90° лежить у горизонтальній площині, а коливання здійснює в напрямку зверху вниз.

Спосіб життя

Живляться апендикулярії фільтруючи воду. Вода потрапляє в будиночок через розташовані на його передній частині парні вхідні отвори, вкриті сіткою загуслого слизу, та видаляється через вихідний отвір на задньому боці. Усередині будиночка вода проходить через лійкоподібну сітку з ниток, що затримує поживні речовини. Лійкоподібний фільтр веде до ротового отвору, куди потрапляє їжа. Живляться апендикулярії переважно одноклітинними водоростями й найпростішими. Дихають за допомогою зябер. Після того, як сітки вхідних отворів засмічуються, апендикулярія ламає старий будиночок різкими ударами хвоста і будує новий. Розмноження апендикулярій лише статеве. Запліднення внутрішнє. Чергування поколінь немає. Личинки розвиваються всередині материнського організму та виходять назовні, розірвавши тіло материнської особини, яка при цьому гине.

Екологія

Апендикулярії у великій кількості населяють прибережні води та естуарії більшості океанів і морів. Слугують кормом мальків риб і хижого зоопланктону.

Гіпотеза неотенічного походження

За своєю будовою апендикулярії дуже нагадують личинок асцидій, тому, можливо, вони є неотенічною (див. Неотенія) формою, яка набула здатності розмножуватись на личинковій стадії й у процесі еволюції втратила дорослу стадію. Існування апендикулярій свідчить про неотенічний шлях появи в еволюційному ряду хордових тварин.

Сиситематика

Клас апендикулярій об’єднує три родини, що містять 69 видів. В Україні у Чорному морі відомий 1 вид апендикулярій — Oikopleura dioica.

Література

1. Clarke T., Bouquet J. M., Fu X., Kallesøe T., Schmid M., Thompson E. M. Rapidly evolving lamins in a chordate, Oikopleura dioica, with unusual nuclear architecture // Gene. 2007. № 396 (1). Р. 159–169.
2. Дзержинский Ф. Я., Васильев Б. Д., Малахов В. В. Зоология позвоночных. Москва : Издат. центр «Академия», 2014. 464 с.

Автор ВУЕ

• Я. О. Межжеріна

Покликання на цю статтю: Межжеріна Я. О. Апендикулярії (Appendicularia) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апендикулярії (Appendicularia) (дата звернення: 27.04.2024).