Апендицит
Апендици́т (від грец. appendix (appendicis) — придаток) — запалення червоподібного відростка сліпої кишки (апендикса) різного ступеня вираженості.
Зміст
Історична довідка
Перший відомий опис апендикса належить Аретеусу із Каппадокії 30 н. е. (Давній Рим; територія сучасної Туреччини).
Перше зображення — 1492 Леонардо да Вінчі (Італія).
Першим у світі виконав апендектомію (оперативне втручання) в 1735 (під час військових дій) К. Аманд (Велика Британія). Він оперував хворого з приводу грижі, ускладненої кишковою норицею. Під час операції було встановлено, що причина нориці — запалення червоподібного відростка. Апендикс було видалено, куксу перев’язано лігатурою. Також було виконано пластику грижі. Хворий видужав.
1889 Ч. Мак-Бурней (США) запропонував операційний доступ для виконання апендектомії.
1898 Н. Волкович і П. Дьяконов (Росія) розробили операційний доступ для виконання апендектомії — внутрішній косий і поперековий м’язи живота не розсікали, а розводили.
Етіологія
Апендицит проявляється в будь-якому віці, частіше в молодому та середньому. Жінки хворіють частіше за чоловіків. Захворюваність становить 4–5 випадків на 1000 осіб у рік. Гострий апендицит посідає перше місце серед усіх гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини, є найчастішою причиною розвитку гострого перитоніту.
Основними теоріями розвитку гострого апендициту є:
1) механічна теорія — через обтурацію просвіту відростка копролітами;
2) інфекційна теорія — через різні інфекційні захворювання (черевний тиф, амебіаз);
3) судинна теорія — системні васкуліти є причиною запалення апендикса.
Класифікація
Клініко-морфологічна класифікація гострого апендициту, за В. І. Колесовим (1972):
1) апендикулярна колька;
2) простий (катаральний) апендицит;
3) деструктивний апендицит (флегмонозний, гангренозний, перфоративний);
4) ускладнення гострого апендициту (апендикулярний інфільтрат, апендикулярний абсцес, перитоніт, абсцеси черевної порожнини, пілефлебіт, сепсис).
Клінічні прояви
Клінічними проявами гострого апендициту є біль у правій здухвинній ділянці, нудота, одноразова рефлекторна блювота, помірне підвищення температури. Під час об’єктивного обстеження хворого проявляються позитивні симптоми Ровзинга, Раздольського, Сітковського, Образцова, Бартом’є — Міхельсона, Коупа 1 та 2.
Діагностика
Вірогідних лабораторних змін крові, сечі та інших рідин організму, що є патогномонічними для гострого апендициту, наразі немає. Для підтвердження чи спростування діагнозу використовують такі інструментальні методи дослідження:
- ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (дилатація просвіту апендикса, наявність вільної рідини в правій здухвинній ділянці);
- рентгенологічне дослідження органів черевної та грудної порожнини для виключення інших захворювань;
- комп’ютерна томографія та діагностична лапароскопія в сумнівних випадках, яка в разі підтвердження діагнозу має пріоритетне значення у виконанні апендектомії.
Гострий апендицит у зв’язку з варіабельним розташуванням апендикса (тазове, латеральне, медіальне, ретроцекальне, під печінкою тощо) та клінічною картиною потрібно диференціювати з іншими гострими захворюваннями черевної порожнини та заочеревинного простору, малого тазу та грудної клітки, інфекційними хворобами кишечника.
Лікування
Після встановлення діагнозу гострого апендициту пацієнт потребує негайної апендектомії. У післяопераційному періоді у хворих на деструктивні форми гострого апендициту є потреба в призначенні комплексної консервативної терапії залежно від конкретної клінічної ситуації. На 5-ту–7-му добу після операції пацієнту знімають шви з рани та виписують із лікарні для спостереження хірургом за місцем проживання.
Література
- Ротков И. Л. Диагностические и тактические ошибки при остром аппендиците. Москва : Медицина, 1980. 208 c.
- Османов З. Х. Аппендицит. Москва : Диля, 2001. 128 c.
- Пронин В. А., Бойко В. В. Патология червеобразного отростка и аппендэктомия. Харьков : СІМ, 2007. 271 с.
- Пугаев А. В., Ачкасов Е. Е. Острый аппендицит. Москва : Триада-X, 2011. 168 c.
- Колесов В. И. Острый аппендицит. Москва : Книга по Требованию, 2012. 266 c.
- Рассел Дж. Аппендицит. Москва : Книга по Требованию, 2012. 104 c.
- Саволюк С. І., Лисенко В. М., Балацький Р. О., Гвоздяк М. М., Зубаль В. І. Переваги та недоліки існуючих методів формування та обробки кукси червоподібного відростка при лапароскопічній апендектомії // Харківська хірургічна школа. 2016. № 4. С. 65–71.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Сикал М. О. Апендицит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апендицит (дата звернення: 27.04.2024).
