Аполлоній Родоський

Аполлоній Родоський. Аргонавтика / Поетичний переказ В. І. Пащенка, Н. І. Пащенко. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан. 2011. 232 с.

Аполло́ній Родо́ський ( грец. Απολλώνιος ο Ρόδιος, бл. 295 до н. е., м. Александрія, Єгипет ― бл. 215 до н. е., о. Родос, Греція) ― поет, літературний критик, граматик.

Аполлоній Родоський

Народження бл. 295 до н. е.«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.295.
Місце народження Александрія, Єгипет
Смерть бл. 215 до н. е.
Місце смерті Родос, Греція
Напрями діяльності література, граматика

Життєпис

Народився й більшу частину життя прожив в Александрії. Його батько Сіллей був громадянином м. Навкратіс.

Вчителем Аполлонія Родоського був славетний поет Каллімах, голова александрійської літературної школи. Завдяки покровительству Птолемея ІІ працював у Александрійській бібліотеці; 260–247 до н. е. (після Зенодота Ефеського і перед Ератосфеном) обіймав посаду директора цієї бібліотеки. Опікувався вихованням спадкоємця престолу, майбутнього царя Птолемея ІІІ Евергета.

246−245 до н. е. після смерті свого покровителя Птолемея ІІ та через гостру полеміку з Каллімахом (котрий не визнавав гомерівського епосу як стилю для наслідування), Аполлоній Родоський переїхав на о. Родос, де жив до смерті. Від назви острова й постало прізвисько поета ― «Родоський».

Творчість

Написав літературознавчу працю «Проти Зенодота», у якій критикував Зенодотове видання поем Гомера, а також студії, присвячені творчості Гесіода, Архілоха, Антімаха Колофонського.

Автор генеалогічних поем про походження єгипетських міст (Александрія, Кнід, Навкратіс, Родос), поеми «Каноп» (місто біля Александрії). Ні твори, ні філологічні студії не збереглися.

Єдиним збереженим твором Аполлонія Родоського є поема «Аргонавтика» (Ἀργοναυτικά) у 4 кн. ― найбільший епічний твір доби еллінізму. Поема написана гекзаметром (наслідування Гомера) і складається з 5855 рядків. Джерелами поетові слугували твори Гесіода, Піндара, Софокла, Антімаха, Каллімаха, праці з міфології та географії.

Перший варіант поеми Аполлоній Родоський написав ще в Александрії, де прочитав її привселюдно. Невідповідність твору канонам нового поетичного мистецтва («науковість» поезії, культ малих ліричних форм тощо) спричинила гостру дискусію між учнем і колишнім вчителем, яка переросла у сварку й розрив стосунків. Відгомони цієї полеміки зберігають твори її учасників: невелика поема (епілій) «Відповідь тельхінам», поема «Ібіс» Каллімаха та окремі епіграми Аполлонія. Поему Аполлонія Родоського непривітно сприйняли анонімний автор твору «Про піднесене», а також Квінтиліан і Фронтон.

Під тиском постійних нападок поет змушений покинути Александрію та виїхати на о. Родос. Тут він написав другий варіант «Аргонавтики» й уперше повністю її оприлюднив. Поема мала спіх у родосців, а її автор став громадянином острова.

У поемі Аполлоній Родоський звертається до одного з найдавніших міфів про похід аргонавтів у Колхіду за золотим руном. Тема аргонавтів була актуальна у зв’язку з прагненням Птолемеїв поширити єгипетський вплив на Причорномор’я.

Автор, попри прагнення наслідувати Гомера, все ж не дотримується законів його композиції, де матеріал концентрується навколо однієї події, — а тяжіє до кіклічних поем, поєднуючи епізоди хронологічно.

У двох перших книгах описано приготування до походу, подорож аргонавтів і прибуття їх у Колхіду. У 3-й книзі ― історію кохання Медеї до Ясона. 4-у книгу присвячено фантастичним пригодам аргонавтів, коли вони поверталися додому.

З-поміж інших вирізняється 3-я книга, де вперше до героїчного епосу залучено мотив кохання. Дія розвиваєтьсяна 2 рівнях: на Олімпі та на землі. Богині Афіна й Гера просять Афродіту розпалити у Медеї любов до Ясона. Автор тонко відтворює пристрасні почуття Медеї, зародження її кохання і внутрішню боротьбу з ним.

У цьому психологізмі героїв очевидним є вплив на Аполлонія Родоського не тільки Гомера, але й «філософа сцени», трагіка Еврипіда.

Новаторство Аполлонія Родоського полягає в дегероїзації олімпійських богів, докладному описові побуту, картин природи. Така деталізація є інколи надмірною (четверта книга), що позначається на структурі твору, його мові, яка є надто складною, багатою на архаїзми.

Рецепція творчості

Поема була популярною в єгипетських еллінів до 7 ст. Римляни високо цінували цей твір.

У 1 ст. до н. е. Теренцій Варрон Атацинський переклав поему латинською мовою, в епоху Флавіїї Валерій Флакк вільно її переробив («Похід Аргонавтів»).

Твір Аполлонія Родоського вплинув на Вергілія («Енеїда», кн. 4), Овідія, на нього взорували давньогрецькі романісти й орфіки.

Про популярність поеми свідчать численні коментарі античних науковців, а міфографи (Гігін, Псевдо Аполлодор) використовували як основне джерело міфів про аргонавтів.

«Аргонавтика» третя за розмірами і значенням поема, після поем Гомера, яка повністю збереглася до наших днів.

Українською мовою фрагменти поеми переклали А. Смотрич, В. Маслюк, повний її поетичний переказ здійснили В. Пащенко та Н. Пащенко.

Цитати

ЕРОТ ВИКЛИКАЄ ЛЮБОВ У МЕДЕЇ ДО ЯСОНА

(книга III)

Ось пролетів невидимка Ерот у повітрі прозорім, Наче той овод, що на молодих корівок налітає (Кажуть, його пастухи називають коров’ячим гедзом), Вмить зупинився у сінках, перед дверима, із луком, Витягнув з сагайдака швиденько стрілу гомінливу Й легко ногою ступив на поріг невисокий, уважно Глянувши на Есоніда Ясона, став близько від нього, На тятиву поклав свіжу стрілу і, двома він руками Лук натягнувши, пустив її в серце Медеї сумної, Мова в цю мить залишила її і вона оніміла. Він же, палац залишивши із дахом високим, додому Знов полетів, сміючись невгамовно, стріла ж ця пекуча Прямо під серцем Медеї застрягла й вогнем припікала. Дівчина кидала погляд свій на Есоніда частенько, В грудях її хвилювалося серце та билося тяжко. Все призабула, й душа її танула в муках солодких. Наче тоді, коли прялка, що дбає про пряжу і,з вовни, Біля вогню сидячи, підкине до печі сухеньких Дров, щоб вночі у хатині вогонь не згасав аж до ранку, Він же, і вогонь цей, від іскри малої почне розгорятись, Вмить спалахне і дотла спопелить усі дрова, що вклала, Так і в Медеї, під серцем її затаївшись таємно, Грізний Ерот запалав, і щоки щомиті мінялись, То проти волі її червоніли, то знову блідніли.

 (Аполлоній Родоський. Аргонавтика (Уривок) / Пер. А. Смотрича // Антична література: Хрестоматія. Частина 1. Давньогрецька поезія в українських перекладах і переспівах / Упоряд. В. П. Маслюк. Київ, 1994. С. 173−174).


Твори

  • Аполлоній Родоський. Аргонавтика (Уривки з третьої книги) / Переклад А. Смотрича // Антична література: Хрестоматія. Упорядник О. І. Білецький. Київ : Радянська школа, 1968 (2-ге видання). С. 335−336.
  • Аполлоній Родоський. Аргонавтика (Уривки) / Пер. А. Смотрича, В. Маслюка // Антична література: Хрестоматія. Ч. 1: Давньогрецька поезія в українських перекладах і переспівах / Упоряд. Маслюк В. П. Київ.1994. С.170–181.
  • Аполлоній Родоський. Аргонавтика (Уривки) / Пер. А. Смотрича, В. Маслюка // Мегела І. П. Елліністична поезія. Антологія / Передмова, упоряд. І. П. Мегели. Київ : Видавець Карпенко В.М., 2007. С. 54–67.
  • Аполлоній Родоський. Аргонавтика / Поетичний переказ В. І. Пащенка, Н. І. Пащенко. Тернопіль : Навчальна книга–Богдан. 2011. 232 с.

Література

  1. Ярхо В. Н., Полонская К. П. Античная лирика. Москва : Высшая школа,1967. 212 с.
  2. Майстренко М. І. Образ Орфея в елліністичній літературі (Аполлоній Родоський, Герменісакс і Фанокл) // Іноземна філологія. Вип. 36. Питання класичної філології. Львів. 1974. С. 53–59.
  3. Hunter R. L. The Argonautica of Apollonius. Literary Studies. Cambridge, 1993.
  4. Clare R. J. The Path of the Argo. Language, Imagery and Narrative in the Argonautica of Apollonius Rhodius. Cambridge, 2002. 305 р.
  5. Теперик Т. Ф. Художественная роль экскурсов в «Аргонавтике» Аполлония Родосского // Индоевропейское языкознание и классическая филология ― XIV. Материалы чтений, посвященных памяти проф. И. М. Тронского. СПб., 2010. С. 360–370.
  6. Рыбакова И. В. Традиция и новация в «Аргонавтике» Аполлония Родосского (лексика–композиция–стиль): диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук. Москва. 2014. URL: http://www.philol.msu.ru/~ref/dissertatsiya2014/d_rybakova.pdf

Автор ВУЕ

В. З. Зварич


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Зварич В. З. Аполлоній Родоський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аполлоній Родоський (дата звернення: 27.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.02.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶