Архілох

Архілох (Αρχіλοχος)
Народження	бл. 689 до н. е.«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.689.
Місце народження	о. Парос, Греція
Смерть	бл. 640 до н. е.
Місце смерті	о. Наксос, Греція
Напрями діяльності	поет

Архіло́х (грец. Αρχіλοχος; бл. 689 до н. е., о. Парос, Греція — бл. 640 до н. е., о. Наксос, Греція) — поет, один із основоположників ямбічного вірша. Писав давньогрецькою мовою.

Життєпис

Народився на о. Парос; був позашлюбним сином аристократа й рабині, через що не міг успадкувати батькового майна. Бідність та злидні змусили Архілоха стати воїном-найманцем. Багато мандрував, значну частину життя провів у колонії паросців на о. Тасос, брав участь у військових сутичках та походах на о. Фасос і о. Евбея, побував у Фракії. Загинув у битві на о. Наксос.

Творчість

Суспільно-політичні події епохи та життєвий досвід, набутий у військових походах, вплинули на тематику й пафос творів Архілоха. Відтворити творчу спадщину можна за 120 фрагментами рукописів, які вдалося зберегти. Це, переважно, сатиричні ямби, але писав також епіграми, елегії, гімни, байки тощо. Тематично охоплює простір від щирого кохання — до не менш щирої ненависті, від чіткої ритмічності — до м’якої мелодійності. Ліричний герой у творах Архілоха — це людина без рідного краю, яка не прагне багатства, але знає ціну людського щастя, життя і прагне бути душевно врівноваженою. Твори Архілоха насичені бурхливими суперечливими емоціями і часто адресовані конкретним історичним особам. Примхам долі він протиставляв мужність, стійкість й усвідомлення ритму, який лежить в основі життя людини.

Особливої уваги заслуговує інтимна лірика Архілоха, оскільки поет був надзвичайно щирий та відвертий у своїх почуттях. Історія власного нещасливого кохання до дочки заможного паросця стала поштовхом до одного з перших у світовій літературі зображень суперечливої природи кохання, яку пізніше римський поет Катулл втілив у знаменитій поетичній формулі «ненавиджу і люблю» (лат. «Оdi et аmо»). Архілох одним із перших створив образ поета-воїна, а також реформував традиції еллінської література, оскільки цінував не зовнішню красу бійця, а його стійкість у бою; реалістично тлумачив героїзм воїнів та висміював деякі усталені військові канони.

Його поезія мала значний вплив на творчість Алкея, Анакреонта, Сапфо, Піндара, Софокла, Еврипіда, Каллімаха. У римській літературі на твори Архілоха орієнтувалися Катулл, Луцілій, Горацій.

Українською мовою його поезії перекладали А. Білецький, Г. Кочур, В. Маслюк, А. Содомора.

Цитати

Серце, серце! Біди люті звідусіль тебе смутять — Ти ж відважно захищайся, з ворогами позмагайсь. Хай на тебе скрізь чатує ворожнеча — завжди будь Непохитне. Переможеш — не хвались відкрито цим, Переможене — удома в самотині стримуй плач. Радість є — радій не надто, є нещастя — не сумуй Понад міру. Вмій пізнати зміни в людському житті.
(Архілох. Серце, серце!... / Кочур Г. Третє відлуння. Поетичні переклади. Київ : Український письменник, 2008. С. 34).

Хліб мій на списі замішений; теж і вино я на списі Маю ісмарське, і п’ю, спершись на списа також
(Архілох. Хліб мій на списі замішений... / Кочур Г. Третє відлуння. Поетичні переклади. Київ : Український письменник, 2008. С. 34).

Визнання

Творчість Архілоха греки вважали вершиною еллінської лірики, прирівнюючи її до творчості Гомера (як вершини еллінського епосу). На о. Парос збудовано святилище, від якого збереглися уламки з написами, де зафіксовано факти біографії та уривки творів поета. Зокрема там знайдено напис, який засвідчує культ Архілоха-героя.

Додатково

Із його ім’ям пов’язана перша точна дата в історії давньогрецької літератури: він описав повне затемнення сонця, що відбулося 05.04.648 до н. е.

Архілоха вважають засновником епода (т. зв. архілохова строфа) — строфи, що складається із ямбічного й дактилічного віршів. Саме цей вид строфи від Архілоха успадковано Горацієм.

Твори

Архілох // Кочур Г. Третє відлуння. Поетичні переклади. Київ : Український письменник, 2008. С. 34.

Архілох. Хліб на списі: фраґменти віршів / Переклад з давньогрецької, передмова, коментарі Андрія Содомори. Львів : ЛА «Піраміда», 2014. 196 с.

Література

Ярхо В. Н., Полонская К. П. Античная лирика. Москва : Высшая школа, 1967. 212 с.
Архилох, поэт и гражданин // Боннар Андре. Греческая цивилизация. Москва : Искусство, 1995. С. 66 – 81.
Архілох // Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література. Київ : Либідь, 2008. С. 163−166.
Зварич В. З. Архілох // Лексикон античної словесності / за ред. М. І. Борецького, В. З. Зварича. Дрогобич : Коло, 2014. С. 91−92.
Ковбасенко Ю. І. Архілох // Антична література. Київ : КУБГ. 3-тє вид., випр. і доповн., 2015. С. 88−91.

Автор ВУЕ

Ю. І. Ковбасенко