Алкей

Алкей (Αλκαίος)
Народження	бл. 630/620 до н. е.«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.63.
Місце народження	Мітілени
Смерть	бл. 580/590 до н. е.
Місце смерті	Лесбос
Напрями діяльності	поет

Алке́й (грец. Αλκαίος, бл. 630/620 до н. е., м. Мітілена (Мітіліні), о. Лесбос, Греція — бл. 580 до н. е., о. Лесбос, Греція) — поет, один із засновників еллінської сольної (або монодичної) лірики — меліки. Писав еолійським діалектом давньогрецької мови.

Життєпис

Алкей походив із роду мітіленських аристократів, був талановитим поетом і вправним воїном. Воював із афінянами за Троаду (територія біля легендарної Трої, де розгорталися події Гомерової «Іліади»); ця тема відображена у його віршах.

Був активним учасником громадянського конфлікту між аристократами та демократами на о. Лесбос, підтримував старовинні роди аристократів. Після приходу до влади демократів змушений був емігрувати з м. Лесбос.

Багато подорожував, постійно змінюючи заняття, заробляв на прожиток переважно як вояк-найманець. Повернувся додому з Єгипту наприкінці життя, після амністії. Помирився з тираном м. Мітілена Піттаком, проти якого раніше боровся.

Творчість

Від багатої творчості Алкея, яку александрійські вчені зібрали й видали в 10 книгах, донині дійшло бл. 500 уривків. Частину творів Алкея віднайдено у фрагментах Оксірінхських папірусів.

У ліриці провідне місце належить мотивам політичної боротьби: емоційні кпини на адресу політичних суперників, заклики до боротьби, гіркі роздуми в часи поразок. Невипадково у творах Алкей іронічно продовжив мотив щита, загубленого в бою, що є у його попередника, творця ямбів із о. Парос Архілоха, який теж був вояком-найманцем.

Із політичною діяльністю Алкея тісно пов’язані стасії (військові пісні), котрі становлять значну частину спадщини поета. У піснях поет їдко висміював тиранів, особливо «зрадника» Піттака. Виражав біль і розпач, обумовлені тим, що владу захопили самозванці; закликав боротися з ними. Фрагменти Алкеєвих творів підтверджують образ стійкого прихильника своєї партії, котрому часом притаманна злостивість і нападки на опонентів. Однак політична заангажованість не применшує сили й краси віршів Алкея. Навіть у традиційних жанрах і темах поет знаходить місце для глибоких роздумів та влучних сентенцій.

Алкей також писав гімни на честь богів (Афіни, Аполлона, Гермеса, Ареса, Ероса та ін.) та героїв (Ахілла, Аякса, братів Діоскурів та ін.). Зміст віршів засвідчує високий рівень освіти Алкея, зокрема глибоке знання еллінської міфології та літератури.

Писав Алкей також застільні та любовні пісні. Одним із найвідоміших є вірш «Не розумію звади поміж вітрів...» (переклад Г. П. Кочура). Образ корабля з пошматованими вітрилами серед розбурханого моря іноді тлумачать як образ «корабля-держави» серед «хвиль-потрясінь», іноді — як долю партії заколотників у сучасному Алкеєві «розбурханому морі» політичної боротьби в м. Мітілена. Водночас його можна тлумачити значно ширше і глибше: як сповнену небезпек і випробовувань земну долю людини та людства в «житейському морі», повному рифів, штормів та інших небезпек. Тому символізація моря, іманентна саме грецькому світогляду, виходить за межі не лише Алкеєвого етносу, а й історичної доби. Саме тому цей вірш, написаний у 7 ст. до н. е., сприймається майже як твір новітньої поезії.

Поезії Алкея притаманні наочна образність, емоційна сила, прозорість висловлювання, його твори позначені різноманітністю розмірів, мелодійністю та оригінальним способом будови строфи, одна з яких увійшла до історії віршування під його ім’ям («Алкеєва строфа»).

Найвідоміші твори Алкея:

«Міддю сяє великий дім...» (Переклад Г. П. Кочура);
«Не розумію звади поміж вітрів...» (Переклад Г. П. Кочура);
«Ані башти грізні, ані камінний мур...» (Переклад Г. П. Кочура);
«Біль гіркий колись переніс, говорять...» (Переклад А. О. Содомори);
«І день, і ніч веселощів повен дім...» (Переклад А. О. Содомори);
«З краю світу прийшов...» (Переклад А. О. Содомори);
«Землі ділянку добру на видноті...» (Переклад А. О. Содомори);
До Сапфо (Переклад А. О. Содомори);
Відповідь Сапфо (Переклад А. О. Содомори).

В Україні творчість Алкея досліджували В. І. Пащенко, А. О. Содомора. Українською мовою перекладали І. Я. Франко, Г. П. Кочур, Т. В. Лучук, Н. І. Пащенко, А. О. Содомора.

Визнання

До пізньої античності творчість Алкея була надзвичайно популярною. Його творами цікавилися аттичні трагіки і комедіографи 5 ст. до н. е., а також автори схолій.

В александрійську епоху ім’я Алкея було включено до переліку 9 найшанованіших ліриків (до своєрідного «літературного канону»). Його пісні було зібрано, оброблено й опубліковано, а твори брали за зразок видатні поети того періоду: Асклепіад і Теокріт.

У Римі ним захоплювався Цицерон, а Горацій перейняв у Алкея метрику і значну кількість мотивів. В очах Горація Алкей — повний наснаги громадянин, що оспівував «лиха вигнання і війни… і битви, і вигнання тиранів».

У 1 ст. Діонісій славив Алкея за піднесеність, стислість, красу і поетичну силу.

Однак найпродуктивнішою була алегорія корабля-держави, що через творчість Теогніда, Горація та інших поетів стала надбанням світової літератури.

Додатково

Існує антична легенда (відображена у віршах та античному вазописі), що Алкей закохався у свою землячку, відому поетесу Сапфо, і навіть присвятив їй вірша:

«Сказати дещо хочу тобі одній, Але, як тільки глянеш на мене ти, — Уста мої змикає сором, Перед тобою стою безмовний… Сапфо відповіла доволі різко: Коли б твій намір чистий і добрий був, Тоді б і слово легко злетіло з уст, І вниз очей не опускав би, Сміло сказав би, чого бажаєш…».
(Ковбасенко Ю. І. Антична література : навчальний посібник. К. : Університет імені Бориса Грінченка, 2015. С. 98. Переклад А. О. Содомори).

Цитата

«Міддю сяє великий дім, є для служби Аресові у ньому все: І шоломи блискучі є, і, біліючи, китиці Висять на них, Щоб прикрасити голови вояків; і на стінах там Кольчуги скрізь — Захист певний від стріл прудких; на цвяхах шишаки міцні Блищать кругом; Тут і панцирі є лляні, там опуклі та вигнуті Щити лежать; Ось халкідські мечі й списи, пояси бойові також Знайдуться тут. Все заготовлене, все тут є. Пам’ятаймо ж про діло те, Що ми почнем.
(Алкей «Міддю сяє великий дім…» Переклад Григорія Кочура / Кочур Г. Третє відлуння : поетичні переклади. — К. : 2000. С. 35).

Не розумію звади поміж вітрів. Шаліють хвилі, линуть сюди й туди… А ми в розбурхану негоду В чорнім судні серед хвиль кружляєм, Жорстоко гнані нападом бурі злим. Сягають хвилі аж до підніжжя щогл, Вітрило наше розірвалось, Тільки лахміття по вітру має. Але найвище посеред хвиль лихих Іще грізніший вал підіймається, Біду віщує нездоланну, Перше ніж пристань боги пошлють нам…».
(Алкей «Не розумію звади поміж вітрів…» Переклад Григорія Кочура / Кочур Г. Третє відлуння : поетичні переклади. — К. : 2000. С. 35).

Твори

Алкей. Пісні повстанські та застольні. Львів : Піраміда, 2013. 152 с.
Алкей // Кочур Г. Третє відлуння : поетичні переклади / Григорій Кочур. Київ : Рада, 2000. С. 35–36.
Алкей. Поезії / Пер. А. Содомори // Антична література: Хрестоматія. Давньогрецька поезія в українських перекладах і переспівах / Упор. В. П. Маслюк. Київ, 1994. С. 128–134.
Античная лирика. Москва : Художественная литература, 1968. 486 с. [Серия «Библиотека всемирной литературы»].

Література

Ковбасенко Ю. І. Антична література : навчальний посібник. Київ : Університет імені Бориса Грінченка, 2015. 256 с.
Расширение греческого мира. VIII–VI вв. до н. э. (Кембриджская история древнего мира. Т. III, часть 3). Москва : Ладомир, 2007. С. 427, 536, 567.
Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література. Київ : Либідь, 2001. 718 с.
David Mulroy, Early Greek Lyric Poetry, University of Michigan Press, 1992, pp. 77–78.
David Campbell, ‘Monody’, in The Cambridge History of Classical Literature: Greek Literature, P. Easterling and E. Kenney (eds), Cambridge University Press (1985), p. 214.

Автор ВУЕ

Ю. І. Ковбасенко