Апоптоз
Апопто́з (від апо… і грец. πτῶσις — падіння) — сукупність програмованих клітинних процесів, що призводять до загибелі клітин в онтогенезі. Запрограмована загибель клітин І типу.
Історична довідка
Термін «апоптоз» уперше запропоновано 1972 ученими Дж. Керре, Е. Вайлі, А. Керрі (усі — Велика Британія).
Характеристика
Ініціюється дією внутрішніх (антигенів, цитокінінів, глюкокортикоїдів, індуктора апоптозу FAS-ліганда тощо) і зовнішніх (опромінення, хіміотерапія, гіпоксія тощо) чинників. Розвиток реакції на дію відбувається за участі спеціальних генетично обумовлених внутрішньоклітинних механізмів. Апоптоз розпочинається в ядрі клітини. Незалежно від органа чи тканини механізм скрізь однаковий: дія чинників спричиняє руйнування ДНК, порушення роботи генів, ферментних систем, метаболізму внаслідок сприйняття сигналів зовні мембранними рецепторами. Під час апоптозу клітина зменшується і зморщується. Апоптоз і некроз мають важливе значення в ембріогенезі, підтриманні тканинного гомеостазу, патогенезі. Обидва процеси можуть відбуватися незалежно один від одного, послідовно або одночасно. Порівняно з некрозом апоптоз — активний енерговитратний процес. Роль у забезпеченні життєдіяльності організму Завдяки апоптозу здійснюється:
- регресія ембріональних зачатків (в ембріональному розвитку завжди утворюється надлишок клітин, значна частина яких — до 85 % — гине);
- забезпечення важливих імунних реакцій (див. Імунітет, Імунна відповідь);
- знищення генетично змінених чи потенційно небезпечних клітин: пухлинних, деяких пошкоджених, інфікованих патогенними бактеріями чи вірусами, лімфоцитів тощо.
Апоптоз забезпечує регуляцію кількості клітин в органах і тканинах, що особливо важливо у процесі старіння організму.
Література
- Фільченков О. О., Стойка Р. С. Апоптоз і рак: від теорії до практики. Тернопіль : Укрмедкнига, 2006. 524 с.
- Собко В. М., Мартинюк В. С., Ратушна О. О. Вплив електромагнітних полів різних частотних діапазонів на клітинні ушкодження та запрограмовану клітинну загибель // Фізика живого. 2009. Т. 17. № 1. С. 119–125.
- Гребінник Д. М. Альтернативні форми елімінації клітин // Фізика живого. 2014. Т. 21. № 1–2. С. 4–14.
- Dickman M., Williams B., Li Y. et al. Reassessing Apoptosis in Plants // Nature Plants. 2017. № 3 (10). P. 773–779.
- Helmy S., Samir N., Lasheen D. et al. Apoptosis in Cancer: from Pathogenesis to Discovery of Advanced Selective Bcl-2 Family Inhibitors // Archives of Pharmaceutical Sciences Ain Shams University. 2019. № 3 (1). P. 37–54.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Апоптоз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апоптоз (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
