Аппіа, Адольф
А́ппіа, Адо́льф (фр. Appia, Adolphe; 01.09.1862, м. Женева, Швейцарія — 28.02.1928, м. Ньйон, Швейцарія) — сценограф, теоретик театру, реформатор сценічного мистецтва, один з творців новаторської концепції сценічного простору.
|
Аппіа, Адольф (Appia, Adolphe) | |
|---|---|
| Народження | 01.09.1862 |
| Місце народження | Женева |
| Смерть | 28.02.1928 |
| Місце смерті | Ньйон |
| Напрями діяльності | театр, сценографія |
Життєпис
Народився у сім’ї лікаря, одного з засновників Червоного Хреста.
Закінчив у 1879 колеж у м. Веве.
Навчався музиці у консерваторіях міст Лейпцига (1882–1883), Парижа (1884–1886) й Дрездена (1886–1890). Під час навчання регулярно відвідував театри. У 1889–1890 у м. Дрездені водночас вивчав технологію освітлення сцени.
Повернувшись до Швейцарії, спочатку мешкав у с. Геннерсбрунн (кантон Шаффгаузен), у 1893–1900 — у с. Б’єр (кантон Во). Там в ізоляції писав теоретичні праці.
25, 26 і 28.03.1903 у приватному особняку в м. Парижі з успіхом поставив сцени з опери «Кармен» Ж. Бізе і «Манфреда» Р. Шумана перед аристократією й тогочасною театральною елітою.
У 1910–1923 брав участь у створенні Інституту ритмічної гімнастики Е. Жака-Далькроза в м. Геллерау (Німеччина) й постановках, що там здійснювалися.
Учасник міжнародних театральних виставок у містах Цюріху (1914), Лондоні (1922), Магдебурзі (1927).
Творчість
Аппіа стояв біля витоків глибоких змін, що відбулися у сучасному театрі. Його праці заклали теоретичні й практичні основи ґрунтовних трансформацій театрального мистецтва.
Опублікував працю «Постановка вагнерівської драми» (1895), одна з основних ідей якої — надання переваги тексту й актору. У класичній праці «Музика й спектакль» (1895–1897) помістив актора на перше, місце, підпорядкувавши йому усі сценічні елементи (за ієрархією: актор, простір, світ, картина). Писав, що музикальна партитура повинна визначати не лише тривалість спектаклю, а й жести та рухи акторів і сценічний простір.
1906 відкрив для себе ритмічну гімнастику, яку розробляв і впроваджував композитор Е. Жак-Далькроз. Для Аппіа ця дисципліна була важливою як органічне поєднання музики, тіла та простору.
Аппіа розвинув свою теорію в праці «Створення живого мистецтва» (1921), додавши міркування щодо оформлення сцени та світла. Його принципами були: видалення зі сцени будь-яких вигадливих площинних декорацій та мальованих завіс й активна роль світла. Вважав, що плоска картина чи декорація несумісна з живою присутністю акторів, які грають у тривимірному просторі. Традиційні декорації потребують замінити тривимірними (ступенями, стояками, пандусами, платформами, драпуванням тощо), які поєднувалися б із рухами акторів. Світло має використовуватися як засіб драматичної виразності, що перетворює цей простір на живий. Сцена — драматичний, ритмічний простір, який потребує художньої організації. Нове театральне мистецтво має відповідати новому місцю — театральна зала повинна стати «храмом мистецтва», вільним, просторим, динамічним.
Аппіа був попередником А. Арто, вперше висловив ідею «тотальної дії».
Працював над постановками опер В. Р. Вагнера, К. В. фон Глюка, Ж. Бізе, драматичних творів В. Шекспіра («Король Лір», «Макбет»), Есхіла, Г. Ібсена, П. Клоделя. Зокрема, 1912–1913 створив декорації до постановки опер «Орфей і Еврідіка» К. В. Глюка та «Благовіщення» П. Клоделя в Інституті ритмічної гімнастики Е. Жака-Далькроза в м. Геллерау, 1923 — до опери «Тристан та Ізольда» Р. Вагнера для театру Ла Скала в м. Мілані (Італія), 1925 — до опери «Валькірія» Р. Вагнера для театру в м. Базелі (Швейцарія).
Твори
- La Musique et la mise en scène. Berne : Teater Kultur Verlag, 1963. 278 p.
- Œuvres complètes : en 4 vol. Lausanne : Age d’homme, 1983–1991.
- Р о с. п е р е к л. — Живое искусство / Пер. с фр. А. Бобылевой. Москва : Государственный институт театрального искусства, 1993. 100 с.
Література
- Couty D., Rey A. Le Théâtre. Paris : Bordas, 2000. 258 p.
- Владимирова Н. В. Західноєвропейський театр у динаміці культуротворчого процесу межі ХІХ–ХХ ст. Київ : Щек, 2008. 295 c.
- Ульянова А. Б. Адольф Аппиа: театр пространства и света. Санкт-Петербург : Санкт-Петербургская академия театрального искусства, 2011. 270 с.
- Beacham R. C. Adolphe Appia: Artist and Visionary of the Modern Theatre. London; New York : Routledge, 2015. 324 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Аппіа, Адольф // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аппіа, Адольф (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
