Арабатська стрілка
Араба́тська стрі́лка, Арабатська коса — півострів, піщана коса в західній частині Азовського моря.
Зміст
Географічне положення
Розташована в Херсонській області та Автономній Республіці Крим, межа між ними проходить у районі с. Стрілкового. Відділяє море від затоки Сиваш. Простягається в меридіональному напрямку. На півдні прилягає до Кримського півострова, на півночі відділена протоками (Генічеська протока, Промоїна), якими Сиваш з’єднується з Азовським морем.
Геологічна будова
У геології та геоморфології морських берегів Арабатську стрілку розглядають як бар-терасу. Її утворення пов’язане з відкладенням великої кількості осадового матеріалу (пісок, алеврит, черепашник) унаслідок наносів із районів інтенсивного руйнування берегів в інших частинах Азовського моря.
Широкі пляжі утворені середньо- і дрібнозернистими пісками з домішками черепашок і детриту. У центрі коси — літоральний вал (див. Літораль), сформований прибійною діяльністю моря в голоцені.
Характеристика
Довжина Арабатської стрілки — понад 110 км. Коса вузька. Середня ширина — від 0,5 до 1,5 км, максимальна — 7,5 км.
Узбережжя з боку моря рівне, пологе як у типової коси (пересипу), з боку Сиваша — розчленоване, з численними невеликими затоками.
Глибина Азовського моря біля середньої частини Арабатської стрілки — від 3 до 4 м, у районі с. Генічеської Гірки з пологим спуском до води — від 1,5 до 2 м.
Населенні пункти на території Арабатської стрілки: села Генічеська Гірка, Щасливцеве, Стрілкове, Соляне.
Клімат
Клімат посушливий. Зазвичай літо сухе й безхмарне, зима холодна й малосніжна.
Середня температура липня — +28 °С, січня — –2 °С.
Середньорічна кількість опадів — 360–385 мм.
Рослинний світ
Для Арабатської стрілки типові ландшафти сухих і піщаних степів із сухою трав’янистою рослинністю (полин, ковила, костриця). Трапляються кущі тамариксу, невисокі верби, на узбережжі Сивашу — очеретяні зарості.
Западини зайняті солончаками й солоними озерцями, навколо — галофітні рослинні угруповання.
Діє Арабатський ботанічний заказник, розташований на півдні коси.
Значення
У північній частині Арабатської стрілки розташоване Стрілкове газове родовище, що розробляється свердловинами як на косі, так і в акваторії моря. Є родовища термальних йодобромних вод. Наявні соляні промисли, зокрема Крим-Елійський; більшість зупинено 1995–1998.
Арабатська стрілка є зоною рекреації. Інфраструктура почала розвиватися за часів УРСР. Упродовж 2000–2010 збудовано понад 60 міні-готелів і пансіонатів, є дитячі табори, аквапарк (с. Генічеська Гірка), сафарі-парк (с. Щасливцеве) тощо.
Додатково
Прибережні ділянки часто затоплюються внаслідок штормів і штормових нагонів.
Література
- Воровка В. П., Демченко В. О., Коломійчук В. П. Ландшафти Арабатської стрілки, їх антропогенні зміни та екологічні наслідки // Наук. записки Терноп. нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер.: Геогр. 2010. № 27 (1).
- Шуйский Ю. Д. Основные проблемы исследования природы береговой зоны морей Украины // Екол. безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використ. ресурсів шельфу. 2013. № 27.
- Давыдов А. В., Роскос Н. А., Роскос А. Н. Геоморфологические условия проявления штормовых нагонов в районе Генической дельты // Экология. Экономика. Информатика. Серия «Геоинформационные технологии и космический мониторинг». 2019. № 4.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістов М. В. Арабатська стрілка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арабатська стрілка (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.11.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів