Аранжування

Аранжува́ння (від франц. arranger — приводити до ладу, упорядковувати, з франк. hring — коло) —

1) Перекладання музичного твору для іншого (порівняно з оригіналом) складу виконавців: фортепіанної п’єси — для хору а капела; пісні (для голосу і фортепіано) — для естрадного ансамблю. На відміну від транскрипції, обробки, аранжування обмежується пристосуванням фактури оригіналу до технічних можливостей іншого інструмента (голосу) або виконавського складу.

2) Полегшений виклад музичного твору для виконання на тому самому інструменті.

3) Мистецтво створення композицій з різних квітів, рослин з додаванням листя, сухих рослинних матеріалів і різних предметів. Для аранжування використовують вази, кашпо, кошики, шкатулки, коробочки. Японське мистецтво аранжування квітів називається ікебаною.

Література

  1. Табунщиков Н. П. Аранжировка цветов. Київ : Реклама, 1988. 160 с.
  2. Хессайон Д. Г. Все об аранжировке цветов. Москва : Кладезь, 1996. 128 с.
  3. Долчук Р. Хорове аранжування. Івано-Франківськ: Прикарпатський нац. ун-т, 2008. 383 с.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶