Арбітражування
Арбітражува́ння (від арбітраж) ― комерційно-посередницька діяльність, спрямована на отримання прибутку.
Процес арбітражування пов’язаний із закупівлею товарів, послуг, цінних паперів на одному регіональному ринку за нижчою ціною і перепродажем на іншому за вищою ціною. Внаслідок такої діяльності можливе отримання прибутку з огляду на кон’юнктурні коливання.
Арбітражування поширене у сфері обміну, торгівлі, на ринках сільськогосподарської продукції, цінних паперів. До арбітражування інколи зараховують діяльність із закупівлі сировини за низькими цінами, її переробки та продажу готових продуктів за максимально високими цінами.
Література
- Економічна енциклопедія : в 3 т. / Відп. ред. С. В. Мочерний. Київ : Видавничий центр «Академія», 2000. Т. 1. 863 с.
- Ніколенко Ю. В., Бобров В. Я., Лісогор Л. С. Політична економія. Київ : Центр учбової літератури, 2009. 632 с.
- Дьяконова А. Примирительные процедуры в российском арбитражном процессе // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2012. Вип. 94. С. 97–101.
- Кравцов С. Судовий контроль дійсності арбітражної угоди // Юридична Україна. 2012. № 3 (111). С. 79–85.
- Економічна теорія. Політекономія / За ред. В. Д. Базилевича. 9-те вид., допов. Київ : Знання, 2014. 710 с.
- Мусієнко Н. Є. Правонаступництво як підстава переходу права на арбітражну угоду // Часопис Київського університету права. 2017. № 1. С. 391–394.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
