Ардан, Фанні
Арда́н, Фа́нні Маргарі́т Жуді́т (Ardant, Fanny Marguerite Judith; 22.03.1949, м. Сомюр, регіон Пеї де ла Луар, Франція) — актриса театру і кіно, режисерка.
|
Ардан, Фанні (Ardant, Fanny Marguerite Judith) | |
|---|---|
| Народження | 22.03.1949 |
| Місце народження | Сомюр |
| Alma mater | Інститут політичних студій |
| Напрями діяльності | кіно, театр |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Премії | ім. Люм’єрів (1992), Сезар (1997, 2020), ім. С. Параджанова (2001), Європейської кіноакадемії (2002), ім. К. Станіславського (2003). |
Зміст
Життєпис
Походить з родини військового, батько був полковником кавалерії, служив у гвардії князя Монако Реньє.
Закінчила Інститут політичних студій (м. Екс-ан-Прованс), де вивчала міжнародні відносини і дипломатію. Навчалася на курсах акторської майстерності Ж. Перімона.
Від 1974 грала на сцені. Дебютувала в кіно 1976 у фільмі «Марі-лялечка». Молоду актрису помітив кінорежисер Ф. Трюффо й запропонував провідні ролі. Стала супутницею режисера до кінця його життя.
Входила до складу журі Каннського міжнародного кінофестивалю (1990).
Творчість
У театрі й кіно втілювала образи сильних і пристрасних жінок.
Грала у спектаклях: «Поліекта» П. Корнеля (1974), «Електра» Ж. Жироду (1980), «Пані Жюлі» Ю. Стріндберга (1983–1984), «Мастер-клас, урок співу» (1997) Т. Мак-Неллі, «Вероніка» А. Мессажа (2008), «Цілі дні серед дерев» М. Дюрас (2014), «Кассандра» К. Вольф (2015), «Хіросіма, моя любов» М. Дюрас (2018) та ін.
Виконувала ролі у понад 60 кінофільмах, серед яких: «Сусідка» (1981), «Життя — це роман», «Веселенька неділя», «Бенвенута» (усі три — 1983), «Любов до смерті» (1984), «Мелодрама» (1986), «Полковник Шабер» (1994), «Злегка ”голубий“», «Насмішка», «Дезіре» (усі — 1996), «Вісім жінок», «Каллас назавжди» (обидва — 2001), «Наталі» (2003), «Трезор» (2009), «Чудові дні» (2013), «Казанова, версії» (2014), «Шик!» (2015), «Чудова епоха» (2018) тощо. Співпрацювала з провідними режисерами світового кіно: Ф. Дзефіреллі, Коста-Гаврасом, К. Лелушем, С. Поллаком, А. Рене, Е. Сколою та ін. Грала у фільмах різноманітних жанрів — драмах, романтичних стрічках, комедіях, пригодницьких фільмах тощо.
Зіграла у телефільмах: «Дами з узбережжя» (1979), «Пані Юлія» (1984), «Бальзак» (1999), «Распутін» (2012), «Клан Ланзаків» (2013) та ін.
Як режисерка поставила кінофільми: «Прах і кров» (2009), «Нав’язливі ритми» (2013), «Диван Сталіна» (2016).
Записала кілька пісень та низку аудіокниг.
Ардан і Україна
Відвідувала Україну: 2004 побувала на фестивалі «Французька весна», тоді ж була показана ретроспектива її фільмів; 2010 приїздила на кінофестиваль «Молодість», отримала нагороду кінофестивалю за внесок у кіномистецтво.
Нагороди
За роль Евеліни у кінофільмі «Злегка ”голубий“» («Pédale douce») Ардан отримала премію «Сезар» французької Академії кіномистецтва (1997), за роль Маріанни у фільмі «Чудова епоха» — премію «Сезар» найкращій виконавиці ролі другого плану (2020). За роль П’єретти у кінофільмі «8 жінок» удостоєна премії Європейської кіноакадемії (2002).
Нагороджена премією ім. Люм’єрів (1992), премією ім. С. Параджанова (2001), премією ім. К. Станіславського (2003).
Додатково
Французькій співак В. Делерм присвятив Ардан пісню «Fanny Ardant et moi» («Фанні Ардан і я»; 2002).
Цитата
«Я вибираю ролі, які мені подобаються. Завжди говорила, що вибираю ролі як собака, у мене хороший нюх. Ніколи не виходила з кар’єрних міркувань при виборі ролей і з того, що мені було б цікаво працювати з певним режисером. Коли пропонував роль відомий режисер, але вона мені не підходила, завжди відмовлялася. Життя минає, якщо помилюся з вибором ролей, мені буде неприємно про це згадувати»
Ф. Ардан. Короткова С. Фанні Ардан: «Можу грати лише ті ролі, які мені подобаються» // ZN.UA. 2004. URL: https://dt.ua/CULTURE/fanni_ardan_mozhu_grati_lishe_ti_roli,_yaki_meni_podobayutsya.html
Література
- Виноградов О. Мадемуазель Ардан // Kino-Коло. 2004. № 21. С. 34–35.
- Локотко С., Шпилюк А. Фанні Ардан: «Це не жіноче кіно, а французьке» // Kino-Коло. 2004. № 22. С. 80–85.
- Louvrier P. Ardent mystère. Paris : Éditions du Moment, 2010. 184 p.
- Gouslan E. Truffaut et les femmes. Paris : Grasset, 2016. 256 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Ардан, Фанні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ардан, Фанні (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
