Ардуен-Мансар, Жюль
Ардуе́н-Манса́р, Жюль (фр. Hardouin-Mansart, Jules; уроджений Ардуен; 16.04.1646, м. Париж, Франція — 11.05.1708, м. Марлі-ле-Руа, регіон Іль-де-Франс, Франція) — архітектор, представник класицизму, граф де Сагонн (з 1702).
|
Ардуен-Мансар, Жюль (Hardouin-Mansart, Jules) | |
|---|---|
| Справжнє прізвище | Ардуен |
| Народження | 16.04.1646 |
| Місце народження | Париж |
| Смерть | 11.05.1708 |
| Місце смерті | Марлі-ле-Руа |
| Напрями діяльності | архітектура |
Життєпис
Ардуен-Мансар — син художника Р. Ардуена. Троюрідний племінник і учень архітектора Ф. Мансара, прізвище якого 1668 він приєднав до свого.
З 1672 присвятив себе архітектурі й отримав перші замовлення від держави.
З 1678 керував будівельними роботами у Версалі (див. Версальський палац і парк).
Від 1681 — перший архітектор, з 1685 — інтендант, з 1691 — генеральний інспектор будівництва, з 1699 — суперінтендант.
Творчість
Ардуен-Мансар —представник класичного мистецтва. З його іменем пов’язані архітектурні проекти, втілені у Франції наприкінці 17 ст. У 1674 зводив у лісі Сен-Жермен нові будівлі замку Валь.
У Версалі прибудував південне (1678–1681) і північне (1684–1689) крила до королівського палацу, перебудував його парковий фасад і створив разом із Ш. Лебреном низку інтер’єрів, зокрема Дзеркальну галерею (1678–1684, довжина 73 м), зали Миру та Війни.
Сконструював Оранжерею у парку Версалю (1681–1686).
Будівлі Ардуена-Мансара гармонують із роботами його попередника Л. Лево. У Версалі він звів також палац Великий Тріанон (1687), Великі й Малі стайні (тепер лікарня імені Д. Ларрея; 1679–1682) і Королівську каплицю (1699–1710).
У 1679–1686 Ардуен-Мансар будував парково-палацовий комплекс Марлі (існує лише парк; м. Марлі-ле-Руа, тепер регіон Іль-де-Франс), у плані якого втілено тему сонця: королівський павільйон, оточений дванадцятьма маленькими павільйонами.
Серед інших архітектурних витворів Ардуена-Мансара — замок Кланьї неподалік Версалю (1676–1683; тепер не існує), Собор інвалідів (1680–1706; за ідеєю Ф. Мансара) у м. Парижі.
Ардуену-Мансару належать планування і забудова площ Людовика Великого (1685–1701; тепер Вандомська) й Перемог (1685–1686) у м.Парижі.
Реконструював герцогський палац у м. Діжоні (1787; тепер регіон Бургундія — Франш-Конте), ратушу в м. Арлі (1674–1684; тепер регіон Прованс — Альпи — Лазуровий берег), розробив план єпископського палацу у м. Кастрі (1666; тепер регіон Окситанія) тощо.
Література
- Bourget P., Cattaui G. Jules Hardouin-Mansart. Paris : Editions Vincent ; Freal & Cie, 1960. 192 р.
- Jules Hardouin-Mansart: 1646–1708. Paris : Maison des Sciences de l’Homme, 2010. 610 р.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ардуен-Мансар, Жюль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ардуен-Мансар, Жюль (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
