Ареф'єв, Володимир Анатолійович
Аре́ф’єв, Володи́мир Анато́лійович (рос. Арефьев, Владимир Анатольевич; 20.05.1949, м. Фрунзе, тепер м. Бішкек, Киргизстан) — театральний художник, заслужений художник УРСР (з 1978), народний художник Росії (з 2007), академік Російської академії мистецтв (з 2012). Син А. В. Ареф’єва.
|
Ареф'єв, Володимир Анатолійович (Арефьев, Владимир Анатольевич) | |
|---|---|
| Народження | 20.05.1949 |
| Місце народження | Фрунзе |
| Alma mater | Московський художній інститут імені В. І. Сурикова |
| Напрями діяльності | театр, сценографія, образотворче мистецтво |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Пошани (2019) |
| Почесні звання | заслужений художник УРСР (1978), народний художник Росії (2007) |
Життєпис
Народився у мистецькій сім’ї. Закінчив 1973 Московський художній інститут імені В. І. Сурикова (педагоги — В. Риндин, М. Курилко-Рюмін, М. Пожарська).
Упродовж 1974–1987 — художник-постановник Дніпропетровського театру опери та балету (тепер Дніпропетровський академічний театр опери та балету).
З 1987 — художник, з 1992 — головний художник Московського академічного музичного театру імені К. С. Станіславського і В. І. Немировича-Данченка, водночас з 1994 — головний художник Московського театру оперети.
Керівник курсу художників-постановників у Школі-студії Московського художнього театру (з 2010).
Творчість
Оформив понад 150 спектаклів у різних театрах.
Першою роботою в театрі було оформлення вистави «Болеро» М. Равеля (1970) у Киргизькому державному театрі опери та балету (тепер Киргизький національний академічний театр опери та балету імені Абдиласа Малдибаєва; м. Фрунзе, тепер м. Бішкек, Киргизстан).
За роки праці в Україні оформив вистави: «Ріголетто» Дж. Верді (1974), «Лісова пісня» М. Скорульського (1975), «Богдан Хмельницький» К. Данькевича (1976), «Лускунчик» П. Чайковського (1977), «Багато галасу даремно» Т. Хренникова (1981), «Камінний господар» В. Губаренка (1983) — усі в Дніпропетровському театрі опери та балету; «Три мушкетери» М. Дунаєвського (1977) — у Київському театрі оперети (тепер Київський національний академічний театр оперети); «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1988) — у Київському театрі опери та балету імені Т. Г. Шевченка (тепер Національна опера України) та ін.
Серед робіт в інших театрах — оформлення спектаклів: «Скіфи» С. Прокоф’єва (1988), «Лебедине озеро» П. Чайковського (1992), «Ернані» Дж. Верді (1995), «Кармен» Ж. Бізе (1999), «Севільський цирульник» Дж. Россіні (2010), «Війна і мир» С. Прокоф’єва (2012) — у Московському академічному музичному театрі імені К. С. Станіславського і В. І. Немировича-Данченка; «Весела вдова» Ф. Легара (1997), «Сильва» І. Кальмана (2005), «Орфей у пеклі» Ж. Оффенбаха (2011), «Бал у Савойї» П. Абрагамса (2013) — у Московському театрі оперети; «Жар-птиця» І. Стравинського (1989) — у Театрі опери та балету м. Анкари (Туреччина), «Борис Годунов» М. Мусоргського у Театрі опери та балету м. Єкатеринбурга (2012), «Гаряче серце» О. Островського (2013) — у театрі «Сучасник» (м. Москва) тощо.
Працює і в жанрі класичної оперної декорації, і в поєднанні сучасного й класичного стилів. Образну систему сценографії будує з урахуванням не лише епохи, до якої належить постановка, а й емоційного характеру музичного твору. У декораціях використовує синтез різних фактур і об’ємів, реальних предметів і умовних конструкцій.
Твори зберігаються й експонуються у Державному центральному театральному музеї імені О. О. Бахрушина, Російському національному музеї музики (обидва — м. Москва), музеях П. Чайковського у містах Клину та Воткінську.
Нагороди та визнання
Лауреат Російської театральної премії «Золота маска» (1996, 2007).
Лауреат Премії Москви в галузі літератури та мистецтва (2016).
Нагороджений золотою медаллю Російської академії мистецтв (2005), Орденом Пошани (2019).
Література
- Лупандина А. Анатолий и Владимир Арефьевы // Советские художники театра и кино 77/78 / Сост. В. Н. Кулешова. Москва : Советский художник, 1980. С. 85–94.
- Русский балет. Москва : Большая Российская энциклопедия ; Согласие, 1997. 630 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ареф'єв, Володимир Анатолійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ареф'єв, Володимир Анатолійович (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
